Педагогічний портрет

ДОСВІД РОБОТИ вчителя географії Кривушівського НВК ГУПАЛА МИКОЛИ МИКОЛАЙОВИЧА

ДОСВІД РОБОТИ вчителя географії Кривушівського НВК ГУПАЛА МИКОЛИ МИКОЛАЙОВИЧА Головне завдання у викладанні географії полягає в тому, щоб дати дітям необхідну суму знань, умінь і навичок, оптимально поєднати навчання з розвитком розумових здібностей, виховати творчу особистість, яка б могла самостійно оволодіти новими знаннями та використати їх на практиці. В своїй роботі основну увагу приділяю свідомому та активному засвоєнню учнями навчального матеріалу, глибокому його розумінню, формуванню уміння самостійно та творчо використовувати інформацію. Впровадження інноваційних методів та форм навчання має на меті досягти гармонійного розвитку учня шляхом стимулювання зацікавленості навчанням, розвитку інтересу до знань з географії та інших наук, підвищення його культури, освіченості, творчих здібностей. Для їх забезпечення дотримуюсь нижченаведених напрямків у своїй роботі: - використовую різні форми і методи навчальної діяльності, що орієнтовані на конкретного учня; - стимулюю учнів до виконання різноманітних завдань без страху помилитися або дати неправильну відповідь; - підтримую його в бажанні знаходити власний спосіб роботи, аналізувати свою роботу та роботу інших учнів на уроці; - створюю психологічну атмосферу, що дає змогу кожному учню виявити ініціативу самостійність та спосіб самовираження. Дані умови втілюю в нестандартних уроках, іграх, творчих вправах. Умову різноманітних завдань грунтую на відомих учням знаннях та вміннях. Навчання здійснюю на основі цікавих фактів та явищ навколишнього світу, використовую географічну літературу, фахові журнали. Роботу спрямовую на максимальне наближення навчання до пізнавальних потреб учнів, враховую їх психологічний та індивідуальний розвиток, здібності, інтерес до вивчення предмету. Нетрадиційні форми повторення, закріплення чи перевірки вивченого матеріалу використовую в процесі проведення нестандартних уроків (урок-гра, дослідження, екскурсія, семінар, подорож). В процесі вивчення предмету приділяю увагу використанню графічних конспектів. У систематизованому вигляді вони коротко передають найбільш суттєву інформацію, розвивають можливість краще засвоїти матеріал, пам'ять, мову, раціонально використовувати час на уроці. Певне місце має ділова гра – один з найбільш ефективних методів самостійної пізнавальної діяльності учнів. Викладення навчального матеріалу у змісті гри, дидактична ціль у вигляді ігрового завдання, елемент змагання між учнями – необхідні умови її проведення. Поетапне виконання поставлених завдань часто приводить до очікуваного результату, сприяє пошуку нестандартних рішень, що відрізняються винахідливістю і оригінальністю. Запропоновані вправи дають можливість виділити з усього фактичного матеріалу ті явища і факти, що можуть бути збережені пам’яттю учня, найбільш цікаві і важливі: кросворди, ребуси, вікторини. Практикую випереджальні завдання, що дають змогу учням самостійно підбирати і узагальнювати матеріал. В старших класах використовую лекцію як метод, що допомагає зі квити школярі матеріалом, розвиває здібності до аналізу проблеми, пошуку її розв’язання. Уроки практичних самостійних робіт спрямовую на розвиток пізнавальної активності учнів. Для їх проведення використовую картки, інструкційні плани (план характеристики річки, океану, природної зони тощо). Велике значення приділяю найсуттєвішому критерію географічності, «альфі і омезі географії» - географічній карті. «Сучасний урок не можна уявити без карти. Вона незамінний помічник у вивченні географічної науки. Карта не лише реєструє успіхи географічного дослідження, але й активно стимулює його поширення і розвиток». Навчити учнів «читати» карту, отримувати інформацію за допомогою легенди і якісно використовувати її – першочергова мета навчання. Карта і текст взаємно доповнюють одне одного; текс орієнтований на карту, а карта ілюструє текст. Картографічний супровід географічного опису значного посилює його цінність. У роботі з картою практикую самостійну роботу учнів. При перевірці знань географічної номенклатури використовую атласи. Пропоную максимальну інформацію про географічний об’єкт. Враховуючи значення карти в шкільній географії ставлю відповідну мету: - сформувати в учнів знання про карту як джерело знань - навчити користуватися нею з метою одержання інформації і поглиблення географічних знань; - сприяти розумовому розвитку учнів, логічному мисленню, просторовому уявленню, вмінню застосовувати знання на практиці; - вчити учнів складати картографічні твори: від ситуаційних планів і картосхем до карт. Картографічні методи, конкретизовані в запитаннях і завданнях використовую в тренінгах, практикумах, бліцопитуваннях. В залежності від специфіки теми, рівня підготовленості учнів обираю найоптимальніший варіант. На етапі вивчення нових умінь і знань пропоную завдання у визначеній логічній послідовності – від простого до складного. Завдання підвищеної складності рекомендую учням, які вміють аналізувати, робити висновки, виділяти головне, досліджувати. Вибірковий перелік картографічних завдань при вивченні теми «Гідросфера» (Світовий океан і його частини): - назвати внутрішні і окраїнні моря (за картами атласу); - знайти відповідність між океанами і його частинами; - визначити назви географічних об’єктів (з використанням фрагментів контурних карт); - прослідкувати шлях між зазначеними на карті об’єктами з фіксацією назв частин океану. Картографічний метод використовую для створення картографічного образу території. Виділяю послідовні стадії – характеристика по легенді та простеження взаємозв’язків взаємозалежності різних ознак, які а карті безпосередньо не показані. Вибірковий перелік запитань і завдань при роботі з картою «Клімат Північної Америки»: - вказати райони з мінімальною та максимальною кількістю опадів; - вказати тенденцію розміщення липневих ізотерм; - охарактеризувати екстремальні температури та річні амплітуди температур в різних районах материка; - використовуючи ізогієти побудувати графік зміни опадів по 40-й паралелі; - змоделювати ситуацію розподілу опадів якщо Кордільєри були б розміщені: а) меридіонально на сході материка; б) в широтному напрямі на півночі. На підсумкових уроках використовую комп’ютерні знімки окремих ділянок суші, ціллю використання яких є розпізнавання зображеної території та її характеристика за загально географічними, тематичними і комплексними картами. Метод картометрії застосовую головним чином у 8-му класі при вивченні топокарти. Картометричні завдання формулюю таким чином: - визначити по топокарті абсолютні висоти між горизонталями; - визначити географічні координати з точністю до секунд; - знайти об’єкти за прямокутними координатами; - визначити відстані за масштабом, в тому числі протяжність об’єктів, що мають непряму лінію; - визначити кути нахилів-схилів за графіком закладень; - визначення площ контурних об’єктів. При користуванні тематичними картами належну увагу приділяю вивченню способів картографічного зображення території, а саме: - способу ареалів (райони поширення рослин, занесених в Червону книгу; території, забруднені радіонуклідами); - ізоліній (передача інформації про рельєф (горизонталі), температуру повітря (ізотерми), атмосферний тиск (ізобари), кількість опадів (ізогієти), глибини водойм (ізобати); - значків – зображення локалізованих об’єктів у відповідних місцях (родовища корисних копалин, природно-охоронних об’єктів тощо); - ліній руху (зображення просторових переміщень, вектор яких характеризує кількісну і якісну сторони. Наприклад, напрямки грузоперевезень, міграції птахів і т.д.); - точковий (розміщення концентрації зосередження об’єктів на місцевості, де кожна точка передає однакову кількість одиниць); - якісного фону, використовується при відображенні явищ суспільного розповсюдження (ландшафти, клімат, грунти тощо). Значну роль приділяю використанню статистичного матеріалу. Практично немає таких питань, особливо на уроках економічної географії, відповідь на які б не потребувала статистичного супроводу. Картографічний і статистичний методи тісно пов’язані між собою. В процесі вивчення практикую можливість відтворення статистичного матеріалу в картографічний шляхом побудови картограм, діаграм, картодіаграм. В даній роботі незамінний помічник – контурна карта. Впроваджую перетворення статистичного матеріалу в графічний (гіпсометричні профілі, різноманітні графіки), практикую географічні завдання причинно - наслідкового характеру (наприклад, розташування природних зон в залежності від розташування рельєфних морфоструктур, океанічних течій). В краєзнавчій роботі важливу увагу приділяю вивченню топокарти. Складання планів, картосхем на основі краєзнавчого матеріалу дає змогу ефективно узагальнювати і систематизувати знання (картографічні, біогеографічні, математичні). Через краєзнавчу роботу повʼязую програмовий матеріал з життям, економікою, історією, культурою рідного краю що дає змогу на конкретних прикладах зрозуміти складні суспільні явища і проблеми. Важливою проблемою в своїй роботі вважаю використання новітніх освітніх ідей, зокрема, математичних компетенцій. Вони дають змогу розв’язувати географічні проблеми і задачі, розуміти і використовувати математичні моделі природних та суспільних явищ. Компетенції передбачають таку мету: - формують практичні уміння та навички; - розвивають логічне і просторове мислення; - формують пізнавальні інтереси; - розвивають активність, цілеспрямованість, наполегливість; - виявляють здібних школярів і готують їх до конкурсних випробувань. Деякі аналогії математики і географії, що використовуються на уроках. Географія 6 клас. Принцип підрахунку висот гір і глибин морів використовується при вивченні математичної теми «Координатна пряма». В якості прикладу можна залучити екватор і нульовий меридіан на карті півкуль. На північ від екватора відрізки, фіксовані паралелями, будуть мати знак +, на південь -. Теми «Координатна площина» в математиці та «Географічні координати» в географії мають одну ціль – установлення місцеположення об’єкту до вихідних координатних ліній. Тема «Масштаб» пов’язана з темою «Дроби». Учням відомо, що чисельний масштаб це дріб з чисельником -1. При ознайомленні учнів з темою «Залежність довжини кола і його радіуса», знаючи формулу довжини кола, можна визначити середній радіус земної кулі. Зміст курсу «Геометрії» 8 класу містить ряд питань, при розгляді яких існує зв'язок з картографічними знаннями у відповідному курсі географії, а саме: тригонометричні функції трикутника – залежність між крутизною схилу та горизонтальною проекцією. На основі цієї залежності будується шкала закладень, що використовується при роботі з топокартою. Конкретизація знань про тригонометричні функції дає змогу уявити суть поняття «Похил річки» («Географія» 8 клас). Похил можна представити як тангенс (tg) середнього кута нахилу річки від витоку до гирла. Приклади застосування математичних компетенцій за темами. 6 клас. Земля на плані та карті. Тема «Масштаб та його види». Перетворення числового масштабу в іменований і навпаки. Обрахунок площ та відстаней. Тема «Атмосфера». Визначення середньої температури та амплітуди температур, абсолютної і відносної вологості повітря. 7 клас. Тема «Африка». Обчислення протяжності материка за географічною сіткою. Тема «Австралія». Аналіз кліматограм. 8 клас. Тема «Україна на карті годинних поясів». Визначення поясного і місцевого часу. Тема «Води суходолу і водні ресурси». Обчислення падіння та похилу річки, витрати води за різний період часу. Тема «Населення України та світу». Обчислення демографічних показників на прикладі різних областей України. 9 клас. Тема «Електроенергетика». Визначення собівартості електроенергії, що виробляється різними типами електростанцій. Тема «Світові природні ресурси». Обчислення ресурсозабезпеченості основними видами корисних копалин в Україні та країнах світу. В своїй роботі намагаюся досягти мети, щоб в процесі реалізації математичних компетенцій учні оволодівали досвідом творчої діяльності, здатністю знаходити свій оригінальний спосіб розв’язування кожної нової задачі. Зміст навчального матеріалу з географії визначаю з огляду на корисність та потрібність його за межами школи. Географічні знання дають можливість кожній людині застосовувати їх в повсякденному житті. Саме математичні компетенції перетворюють знання, набуті на уроках географії в уміння і практичні навички, розуміння та досвід.

ВІДЕОУРОК . Математичні компетенції

Приклади розв'язування задач на уроках географії . 6 клас.

Приклади розв'язування задач на уроках географії . 6 клас. Масштаб та його види. 1.Переведіть числовий масштаб в іменований: А) 1: 200 000 в 1 см – 2000м; в 1 см – 2 км; Б) 1: 1 000 000 в 1 см – 10 000м; в 1 см – 10 км; В) 1: 5000 в 1 см -50м; Г) 1: 300 000 в 1 см – 3 км; Д) 1: 150 000 в 1 см – 1500м; в 1 см – 1,5 км; Е) 1: 250 в 1 см – 2,5 м; 2. Переведіть іменований масштаб і числовий: А) в 1 см – 200м ; М 1 : 20000; Б) в 1 см – 80 км; М 1 : 8000 000; В) в 1 см – 250м; М 1: 25000; Г) в 1 см – 40 км; М 1: 4000 000; Д) в 1 см – 25м; М 1: 2500. 3.Літак рейсом Сантьяго – Сан-Франциско зробив проміжну зупинку в Мехіко. На контурній карті позначте ці міста, прокладіть маршрут літака та з допомогою масштабу та лінійки обчисліть відстань, яку подолав літак. Розв'язання: 1) Сантьяго – Мехіко:7,2 см х 900 км = 6480 км; 2) Мехіко – Сан-Франціско: 3,3 х 900 км= 2970 км; 3) Сантьяго – Сан-Франціско: 6480 + 2970 = 9450 км. Відповідь: літак пролетів 9450 км. 4. Визначте, яка карта має менший масштаб: а) 1: 500 000 чи б) 1 : 50 000? Розв'язання: 1) 1: 500 000 це в 1 см 5 км; 2) 1: 50 000 це в 1 см 500м Відповідь: у першої карти масштаб менший( дрібніший) 5. Вулиця завдовжки 2 км на карті зображена лінією 8 см. Який масштаб карти? Розв'язання: 1) 8 см – 2000м 1 см - Х м 2) Х = 2000м : 8см = 250м; в 1см- 250м; Відповідь: масштаб карти 1: 25000 6. Масштаб карти 1: 100 000. Якою буде довжина лінії на цій карті, якщо на місцевості довжина лінії має 100 км? Розв'язання: 1) М 1: 100 000 ( в 1 см – 1000м або в 1см – 1 км). 2) в 1 см – 1 км Х см – 100 км 3) Х = 100:1= 100см. Відповідь: довжина лінії на карті – 100см 7. На карті відстань між двома озерами становить 2 см. Дійсна відстань між ними дорівнює 1800 км. Визначити масштаб карти. Розв'язання: 1) 2см – 1800км 1см – Х 2) Х = 1800: 2=900км= 900 000м; 3) М 1: 90 000 000. Відповідь: масштаб карти 1: 90 000 000. 8. Запишіть числовий масштаб плану ділянки, якщо її протяжність з заходу на схід дорівнює 20 м, а на плані довжина ділянки в цьому напрямі становить 5 см. Розв'зання: 1)20 м – 5см ; Х - 1 см 2) Х – 20 : 5 = 4 м; 3) в 1 см – 4 м; М 1 : 400. Відповідь: масштаб плану ділянки М 1 : 400. Оболонки Землі. Тема 2. Атмосфера. 1. Літак летить на висоті 7 км. За бортом літака температура повітря -18°С.Яка температура повітря в цей час над рівнем моря? Розв'язання: з висотою температура знижується на 6°С з кожним кілометром висоти. 1)7км х 6°= 42°С( це різниця температур між рівнем моря і висотою, на якій летить літак. 2) -18°С + 42°С = +24°С. Відповідь: над рівнем моря температура повітря +24°С. 2. Яка температура повітря на вершині Ельбрусу, якщо біля підніжжя на висоті 500м вона дорівнює +15°С? Розв'язання: Абсолютна висота Ельбрусу 5642м. 1) 5642м – 500м= 5142м; 2)5142м · 0,6°С : 100м = 30,9°С; 3) 15°С – 30,9°С = - 15,9°С. Відповідь: на вершині Ельбрусу -15,9°С. 3. Визначте горизонтальний баричний градієнт між двома пунктами, що знаходяться на одному меридіані на віддалі 0°15´, а різниця атмосферного тиску в цих пунктах – 16,3 мм.рт.ст.? Розв´язання: G = P1 – P2 : 111,1 км. 1) 1° = 60´; 1° = 111,1 км. 2) 15´ · 111,1 км : 60´ = 27,8 км; 3) 16,3 мм.рт.ст. · 111,1 км : 27,8 км = 65,1мм.рт.ст / км Відповідь: баричний градієнт – 65,1 мм.рт.ст./ км 4.Встановіть висоту гори, якщо відомо, що на її вершині температура повітря становить -18°С, а біля підніжжя – (+6°С). Розв'язання: 1) -18°С - 6°С = -24°С; 2)-24°С · 1000м : 6° = 4000м. Відповідь: висота гори 4000м. 5.Тиск повітря біля підніжжя гори на висоті 100м над рівнем моря становить 750мм.рт.ст, а на вершині гори в цей самий час - 550мм.рт.ст. Обчисліть абсолютну висоту гори (у м). Розв'язання: На кожні 100 м тиск зменшується приблизно на 10 мм рт. ст. 1)100м = 10мм х м = 200мм. 2) Х= 2000м( це висота гори) Підніжжя на висоті 100 м над рівнем моря, тому загальна абсолютна висота гори 2000 + 100 =2100м. Відповідь: абсолютна висота гори 2100м. 6.Який атмосферний тиск(Р) на вершині Говерли, якщо в м. Яремчі на висоті 660м атмосферний тиск – 770мм.рт.ст.? Розв'язання: з висотою атмосферний тиск знижується на 10мм.рт.мт. з кожними 100 м висоти. 1) 2061м – 660м = 1400м; 2) 1400 : 10 = 140 мм.рт.ст.( це Р2) 3) Р1 –Р2 = 770 – 140= 560 мм.рт.ст. Відповідь: на вершині Говерли Р – 560 мм.рт.ст 7. На якій висоті летить літак, якщо атмосферний тиск за бортом – 360 мм.рт.ст., а тиск на рівні моря – 760 мм.рт.ст.? Розв'язання: 1) 760 – 360 = 400 мм.рт.ст.( це різниця тисків) 2) 400 · 1000м : 100 = 4000м = 4 км. Відповідь: літак летить на висоті 4 км. 8. На скільки поверхів висотного будинку піднявся ліфт, якщо висота між поверхами 3м, а атмосферний тиск змінився на 4,8 мм.рт.ст.? Розв'язання: 1) 4,8мм.рт.ст. · 10м : 1 мм.рт.ст. = 48м. 2) 48м : 3м = 16 поверхів. Відповідь: ліфт піднявся на 16 поверх. 9. Низьким, нормальним чи високим вважається атмосферний тиск 600 мм.рт.ст. на висоті 1,5 км і чому саме? Розв'язання: 1) 1000м – 10 мм.рт.ст. 1500м – 150 мм.рт.ст. 2) 760 мм.рт.ст. – нормальний атмосферний тиск над рівнем моря. 3) 760 – 150 = 610 мм.рт.ст. – це нормальний атмосферний тиск на висоті 1,5 км. Відповідь: атмосферний тиск 600 мм.рт.ст. є занизьким для висоти 1,5 км. 7 клас. Материки тропічних широт. 1.Розрахувати протяжність материка з півночі на південь вздовж меридіана 20° сх.д. та з заходу на схід вздовж північного тропіка та екватора. Розв'язання: довжина 1° меридіана та екватора = 111,3 км; довжина північного тропіка = 102,5 км. 1)Протяжність Африки за меридіаном: 35°пд.ш.+32° пн..ш.= 67° 2) 67° х 111,3 км = 7457 км. 3) протяжність Африки вздовж тропіка: 16°зх.д. + 37° сх..д. = 53° 4) 53° х 102,5 км = 5432,5 км. 50 протяжність Африки вздовж екватора:43°сх.д. - 9° сх..д. = 34° 4) 34° х 111,3 км = 3784,2 км. Відповідь: протяжність Африки з півночі на південь 7457 км, з заходу на схід вздовж тропіка – 5432,5 км, вздовж екватора 3784,2 км. 2. Визначити протяжність Австралії з півночі на південь за меридіаном 142º сх.д. та з заходу на схід вздовж паралелі 26º пд.ш. Розв'язання: 1) Протяжність вздовж паралелі 26º пд.ш.( 1º = 100км) 153º - 113º =40º; 100км·40º = 4000 км. 2)протяжність вздовж меридіана ( 1º = 111км) 38º пд.ш. - 11º пд.ш. = 27º; 111 ·27º = 2997 км. Відповідь: протяжність Австралії з заходу на схід – 4000 км, з півночі на південь 2997 км. 8 клас. Географічний простір України. Тема 3. Україна на карті годинних поясів. 1.В якому місті і на скільки хвилин раніше зійде Сонце – у Києві чи Житомирі? Розв'язання: Київ - 30° 30´ сх..д.; Житомир - 28° 30' сх..д. Земля обертається навколо своєї осі на 1° за 4хвилини. 1) 30° 30´- 28°30' = 2°. 2) 2° х 4 хв. = 8 хв. Відповідь: Сонце швидше зійде у Києві, бо він розташований на 2° східніше Житомира. 2.Як відрізняється місцевий час від поясного? Розв'язання: поясний час – це час у Києві (30°30' сх..д.) 1) Львів – це 24° сх..д. 2) 30°30´ - 24° = 6° 3) 6°х 4 хв = 24 хв. Відповідь: місцевий час відрізняється від поясного на 24 хв, бо Львів розташований на 6° західніше Києва. 3. У Києві 23 вересня Сонце сходить о 6.46 год. За поясним часом. О котрій годині за поясним часом в цей день Сонце зійде у Сімферополі? Розв´язання: Київ - 30°30' сх.д.; Сімферополь - 34° сх.д. 1) 34° - 30° 30' = 3° 30'; 2) 3° 30' · 4 хв.= 14 хв.; 3) 6.46 – 14 хв. = 6.32. Відповідь: у Сімферополі Сонце зійде о 6год 32 хв. 4. За місцевим часом у Києві 12.10 год. Котра година в даний момент у Харкові? Розв'язання: Київ -30° 30' сх.д.; Харків - 36° сх.д. 1) 36° - 30°30' = 5° 30' ; 2) 5° 30' ·4 хв.=22хв.; 3) 12.10 + 22 хв. = 12.32. Відповідь: у Харкові за місцевим часом 12 год. 32 хв. 5. О котрій годині ви прибудете до Києва, якщо вилетіли з Ташкента о 19.00 , а політ тривав 4 години? Розв'язання: Київ – ІІ-й часовий пояс; Ташкент – V-й часовий пояс.( 3 год.) 1) 19 – 3 = 16; 2) 16 + 4 години польоту = 20.00. Відповідь: до Києва пасажири прибудуть о20.00 год. 6. Визначте, на скільки годин у куди слід перевести стрілки годинника, який показує місцевий час, у разі переїзду з Києва до Тбілісі ( 42° пн..ш., 45° сх..д.) Розв'язання: 1)45° - 30° = 15°; 2) кожен часовий пояс це 1 год = 15°; Відповідь: стрілки годинника слід перевести на 1 годину вперед, бо Тбілісі розташоване на схід від Києва. Тема 2. Клімат України. 1.При температурі + 30°С повітря має абсолютну вологість 17,3 г/м³. Визначити дефіцит вологи. Розв'язання: 30 г/м³ - 17,3 г/м³ = 12,7 г/м³ Відповідь: дефіцит вологи 12,7 г/м³ . 2.При температурі +30°С в 1м³ повітря утримується 15 г водяної пари. Визначити відносну вологість повітря. Розв'язання: При температурі повітря +30°С повинно бути 30г/м³. 15г/м³ ·100% : 30г/м³ =50% Відповідь: відносна вологість повітря 50%. 3.Визначте коефіцієнт зволоження, якщо опадів випадає в середньому за рік 400 мм, випаровування 410 мм, а випаровуваність 800 мм. Поясніть, для якого регіону України характерні дані показники. Яким чином цей показник впливає на горизонт вимивання? Розв’язання: Використовуємо формулу К = О/В 1)К = 400 мм : 800 мм; К = 0,5. Відповідь: коефіцієнт зволоження буде складати 0,5, такий показник характерний для південної території України (зона степу). 4. Обчислити абсолютну вологість повітря, якщо при температурі повітря 15ºС відносна вологість становить 90%. Розв'язання: При температурі повітря 15ºС у повітрі може міститися 13 г/м³. 1) Абсолютна вологість = 13г/м³ · 90% :100% = 11,7 г/м³. Відповідь: абсолютна вологість повітря 11,7 г/м³. Води суходолу і водні ресурси. 1.Похил Дніпра 11см/км, довжина річки - 2285 км. На якій висоті над рівнем моря бере початок р. Дніпро? Розв'язання: Похил = падіння / довжина. Падіння = висота витоку - висота гирла. У нас відомі похил і довжина, тому можемо знайти похил. 11· 2285 = 25135 см = 251,35 м. Відповідь: висота витоку р.Дніпро 251,35м. 2.Визначте похил р.Дунай. Витік =678м. Гирло =0м. Довжина= 2,8км. Розв'зання: Похил = (678-0)/2,8= 23м/км. Відповідь: похил річки 23м/км. 3.Визначити витрату води в річці, ширина якої 20м, швидкість течії – 0,8 м/с, а глибина – 0,5м. Розв'язання: 1) 4 · 0,5 = 2м² 2) 2м² · 0,8м/с = 1,6м³/с. Відповідь: витрата води 1,6 м³/с. 4. Визначити похил ділянки річки завдовжки 50 км за умови, що атмосферний тиск у верхній частині ділянки становить 740 мм.рт.ст. , а в нижній – 750 мм.рт.ст. Розв'язання: 1) 750 – 740 =10 мм.рт.ст. 2) Похил річки = 100м: 50 км =10 000см: 50 км=200см/км. Відповідь: похил річки 200 см/км. Ландшафти України 1.Яку площу(у тис.км²) займають гори в Україні, якщо відомо, що Карпати становлять 4% від території України, а Кримські гори – 1%? Розв'язання: 1)площа України – 603,7 тис.км². це 100%; 2) 4%7 ·5% : 100% = 30,2 тис.км². Відповідь: гори України займають площу 30,2 тис.км². Населення України та світу. 1.Визначити середню густоту населення України (за даними на 01.01.2017р) Розв'язання: 1) 42, 524 млн. чол. : 603, 7 тис. км² = 70,4 чол./км² Відповідь: середня густота населення України 70,4 чол/км². 2.Визначити природний приріст населення України у 2016р за такими даними: народжуваність -332 чол.; смертність -479 чол. Розв'язання: П. п.= Н –С= 332 -479 = - 147 чол. Відповідь: природний приріст населення України у 2016році – -147 чол.( смертність перевищує народжуваність). 3.Розрахуйте, як зміниться населення країни за рік. ( дані станом на 2008р): народжуваність 472,7 тис.ос. смертність 762,9 тис.ос еміграція 9.9 тис.ос імміграція 17,6 тис.ос населення 46,1 млн осіб Розв'язання: 1)Додаємо показник народжуваності та імміграції. 2)Віднімаємо смертність та еміграцію. 3)46 100 + 472,7 + 17,6 - 762,7 - 9,9 = 45 817, 5 тис. = 45, 8175 млн осіб. Відповідь: чисельність населення зменшиться і становитиме 45,8 млн. осіб. 4.Розрахуйте кількість населення країни,якщо відомо, що минулого року в ній проживало 50 млн осіб, народ. 11 осіб на 1000 жителів, смертність - 9 осіб на 1000 жителів, річна кількість емігрантів - 320 тис. осіб, іммігрантів - 220 тис. осіб. Розв'язання: Населення збільшується за рахунок народжених та іммігрантів, а зменшується через смертність та еміграцію. 1)Народилося 11 · 50 000 = 550 000. Померло 9 · 50 000 = 450 000. 2)50 000 000 + 550 000 + 220 000 - 450 000 - 320 000 = 50 000 000. Відповідь: кількість населення не зміниться. Соціально-економічна географія світу. Світові природні ресурси. 1.Обчисліть показник ресурсозабезпеченості країни кам'яним вугіллям (у роках) за такими даними: загальні запаси кам'яного вугілля 1,5 млрд тонн, щорічний видобуток склав 50 млн тонн. Розв'язання: Ресурсозабезпеченість = запаси / видобуток 1)1,5 млрд = 1500 млн 2)1500 млн / 50 млн = 30 років Відповідь: ресурсозабезпеченість вугіллям 30 років. 2.Визначте відсоток забезпечення України власною нафтою, якщо її потреби на рік становлять 50 млн т, а видобуток 4 млн т Розв'язання: 1)50 =100% 4 = х% 2)х= 4·100/50=8% Відповідь: ресурсозабезпеченість нафтою 8%. 3.Визначте ресурсозабезпеченість держави нафтою, якщо запаси складають близько 30 млрд. т., при річному використанні 402млн т. Населення країни 54 млн осіб. Розв'язання: 1)Ресурсозабезпеченість = 30 000 млн т / 402 млн т = 74,63 років. 2)Ресурсозабезпеченість = 30 000 млн т / 54 млн осіб = 555,56 млн т/особу 4. Скільки тонн залізної руди щодоби необхідно металургійному заводу потужністю 6 млн. т прокату в рік, якщо для виробництва 1 т прокату витрачається 2 т залізної руди? Розв'язання: 1) 6 млн.т : 365 днів = 16 432·2т = 32 876т/добу. Відповідь: для виробництва прокату заводу потрібно 32876т залізної руди щодоби.

Реалізація математичних компетентностей як засіб підвищення ефективності уроків географії

Сучасна шкільна географічна освіта передбачає всебічний розвиток особистості школяра з урахуванням його природних даних, здібностей, інтересів та потреб. Сьогодні якість знань визначається не стільки тим, що знає і може відтворити учень, скільки тим, як він уміє ними скористатися. Метою сучасної географічної освіти є створення особистості, яка володіє просторово-географічними знаннями, культурно-географічними ціннісними орієнтирами; особистості, яка пов`язує своє майбутнє у географічному середовищі на основі взаємодії з природою, формування компетентної, обізнаної особистості з активною громадською позицією.огодні навчальний процес має бути спрямований на досягнення предметних компетентностей. Звичайна теоретична обізнаність не дає можливості сучасній людині в повній мірі реалізувати себе у суспільстві. В наш час особливої цінності набувають уміння швидко і всебічно аналізувати проблемну ситуацію, використовуючи свої знання, знаходити цікаве (нестандартне) рішення проблеми, брати відповідальність за прийняття рішення. У набутті різностороннього досвіду і полягає основа компетентнісного підходу в освіті. Компетентність – набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці . Предметні компетентності стосуються змісту конкретної освітньої галузі чи предмета, і для їх опису використовуються такі ключові поняття: «знає і розуміє», «уміє і застосовує», «виявляє ставлення і оцінює» В.ажливою проблемою реалізації компетентісного підходу до навчання на уроках географії є використання новітніх освітніх ідей зокрема математичної компетенції. Математична компетентність Уміння: застосовувати математичні методи для розв’язання географічних проблем і задач, розуміти і використовувати математичні моделі природних та суспільних явищ і процесів Ставлення: усвідомлення варіативності та значущості математичних методів у розв’язанні географічних проблем і задач. Задачі передбачають таку мету: • формувати практичні вміння й навички; • розвивати логічне просторове мислення; • формувати пізнавальні інтереси; • розвивати активність, цілеспрямованість і наполегливість; • виявляти й заохочувати здібних школярів; • готувати учнів до конкурсних випробувань. Для успішної реалізації цієї мети мати міцні теоретичні знання з географії та математики знати формули, вміти будувати графіки, діаграми, визначати відсотки і т.д. Деякі аналогії математики і географії Зміст курсу математики 6-го класу включає ряд питань, які вивчаються в курсі географії 6-го класу. Це, перш за все, відноситься до блоку питань, пов’язаних з вивченням чисел з різними знаками і діями з ними. При вивченні теми «Координатна пряма» використовується відомий принцип підрахунку висот гір і глибин морів. В якості прикладу координатної прямої можна залучити і середній меридіан на карті півкуль. На північ від екватора його відрізки, «фіксовані» паралелями, будуть мати знак плюс, на південь – мінус. В подальшому при розгляданні координатної площини можна провести порівняння з координатною сіткою меридіанів і паралелей на глобусі та карті півкуль. Якщо запропонувати скласти координатну площину зі значенням координат вздовж осей з одного боку і координатну сітку півкуль - з іншого, то можна констатувати: обидві системи мають загальну ціль – установлення місцеположення пунктів по відношенню до вихідних координатних ліній. В обох випадках загальним є те, що положення точок визначається двома числами (координатами), а також по обидві сторони осей завжди розміщені точки, що мають однакові числові значення, але з різними знаками. Як приклад, розв’яжемо задачу: визначити протяжність по широті між пунктами, які мають координати – 53º пн.ш. і 28º пд.ш. Використовуючи відповідні позначення, запишемо 53º - ( - 28º) = 91º . Визначена протяжність є модулем числа 91º. Питання про центральну симетрію -геометрія 9 клас- можна проілюструвати на основі карти півкуль. На кожній із півкуль центр симетрії- точка перетину екватора і серединного меридіана. В цьому легко переконати учнів за допомогою розхилу циркуля. Симетричними є точки полюсів і точка екватора на краях півкуль, а також ті точки на краях півкуль, які мають однакову широту. При розгляданні питання, що будь-яка пряма, яка проходить через центр кола є її вісь симетрії, учням пропонується вияснити, які лінії картографічної сітки на карті півкуль є їх осями симетрії. Це лінія екватора і серединного меридіана. Інші меридіани і паралелі не можуть мати таку властивість. При розгляданні питання ділення дробів і масштабу – математика 6 клас - звертається увага на ділення дробів з чисельником, що дорівнює одиниці. З курсу географії учням відомо, що чисельний масштаб – це дріб з чисельником, що дорівнює одиниці. При діленні більшого масштабу на менший отримуємо величину, яка показує у скільки разів перший більший від другого. Наведемо декілька прикладів. 1. На карті масштаб не вказано, але відомо, що на ній відрізок 2,5 см відповідає 5 км. Масштаб іншої карти 1: 1 000 000. Визначити відношення масштабів обох карт. Масштаб першої карти визначається 5 000 м : 2,5 = 2 000 м; в одному см 2 км, або 1: 200 000. Відповідно відношення масштабів = 5 ( 1 000 000 : 200 000). 2. Відношення масштабів двох карт дорівнює 4. Іменований масштаб однієї з них - в 1см 60 км. Визначити чисельний масштаб іншої карти, яка буде мати більший масштаб. Чисельний масштаб першої карти 1:6 000 000. Запишемо відношення: 1 : 1 = 4 х 6000000 Звідси шуканий масштаб 1:1 500 000. При ознайомленні учнів з залежністю довжини кола і його радіусу – геометрія 9 клас - можна користуватися відомими їм картографічними знаннями. На основі формули довжини кола L = 2πr, учні здатні визначити середній радіус земної кулі: 40 000 км : 6,28 ≈ 6 370 км. Дана величина є наближеною, але воно допустима в умовах дрібного масштабу, коли земний еліпсоїд приймається за кулю. Інший приклад завдання може бути такого типу: визначити довжину дуги екватора і меридіанів в різних масштабах. В даному випадку вихідне значення довжини дуги в nº виразиться формулою: L = πRnº ·1 , 180º М де М – знаменник масштабу, R – середній радіус екватора (меридіану) на місцевості (6370 км). Подібне завдання може бути запропоноване і по відношенню до визначення довжин дуг паралелей. В цьому випадку береться радіус відповідної паралелі. На основі відношення її широти φ, радіуса r і радіуса Землі R, встановлюємо, що r = R· cos φ. Звідси довжина дуги паралелі nº визначається: В якості додаткових можуть бути завдання такого типу: визначити відстані між паралелями і меридіанами для побудови картографічної сітки Африки в масштабі 1: 35 000 000 з різницею широт 10º і довгот 15º. Обчилення відстаней: ; Під час розгляду поняття функції – алгебра 7 клас - для учнів є звичним той факт, що кожній точці земної кулі (глобуса) відповідає одноіменна по довготі і широті точка на карті, при цьому тільки одна. Очевидно, що кожній точці першої множини (поверхні глобуса) обов’язково відповідає одноіменна за координатами точка іншої множини (карти). В зв’язку, з цим необхідно підкреслити, що подібна однозначність відношення є однією з основних умов картографічного зображення. Корисна відповідність з картографією можлива в цьому ж курсі алгебри – при ознайомленні з наближеними і точними значеннями величин. В даному випадку одним з наочних прикладів є залучення наближених значень чисельності жителів в населених пунктах, що зображаються на шкільних картах. На більшості карт атласів чисельність жителів передається відповідними знаками: більше мільйона; від 300 000 до 1 000 000 і т.д. Дійсна кількість жителів ( Хn ) буде знаходитись в межах нижнього і верхнього «кордонів» відповідної ступені, наприклад: 300 000 < Хn < 1 000 000. Для окремих пунктів дійсне те, що їх число жителів наближається до верхньої межі або навпаки, мало відрізняється від нижньої. В такому випадку можливо записати в більш узагальненому вигляді: 300 000 ≤ Хn ≤ 1 000 000. В межах кожної ступені може знаходитись широкий діапазон різноманітних по чисельності жителів пунктів. Щоб зменшити, його необхідно взяти більш вузькі ступені ( ступінь 300 000 – 1 000 000 розбити на 2 чи 3 ступені). Подібним чином можна передати рельєф гіпсометричним способом – ступенями висот, опадів на кліматичних картах і т.д. Прикладом може служити порівняння протяжності окремих об’єктів на картах і глобусі. Так, на карті півкуль в її масштабі протяжність Гренландії виявилась 3250 км, а на глобусі – 2550 км (приймається за близьке до істинного значення). Похибка визначення протяжності острова дорівнює: х – а = 2555 – 3250 = - 700 км (h). Відносна похибка ε = h : а = - 700 : 3250 = - 0,215 або – 21,5 %. Зміст курсу геометрії 8 класу містить ряд питань, при розгляді яких існує тісний зв’язок з картографічними знаннями, отриманих у відповідному курсі географії. Це, перш за все, відноситься до питання про використання тригонометричних функцій трикутника. Наприклад, учні використовують залежність між крутизною схилу та їх горизонтальною проекцією: чим більша крутизна, тим менша відстань між горизонталями. На основі цієї залежності побудована шкала закладень, яка використовується при роботі з топографічною картою. При конкретизації знань про тригонометричні функції уточнюються і геометрична суть похилу річок ( матеріал географії 8 класу). Похил річки можна представити як тангенс (tg) середнього кута нахилу по течії річки від витоку до гирла (d), (або на окремій її ділянці), де h – падіння ріки (різниця висот витоку і гирла), а d – загальна довжина річки. Всі курси математики містять різноманітні можливості для суттєвого сприяння у викладанні географії. Приклади застосування математичних компетентностей за темами . 6 клас. Земля на плані та карті. Тема 2. Масштаб та його види Тема 2. Атмосфера . 7 клас.. Материки тропічних широт Африка Тема 3. Австралія . 8 клас. Географічний простір України. Топографічна карта. Україна на карті годинних поясів Природні умови та ресурси України .Клімат України . Води суходолу і водні ресурси Ландшафти України Населення України та світу 9 клас Соціально-економічна географія світу Електроенергетика. Світові природні ресурси Обчислюємо демографічні показники на прикладі Полтавської області. Чисельність населення (∑ ) станом на 1.01.2014 становить ≈ 1‚45 млн.чол.(В.Ю.Пестушко , Г.Ш.Уварова , Географія , 8 кл . Київ „ Генеза ”, 2016, ст. 259) Народжуваність в області склала 7-9 (≈8) чол. ⁄ на 1000м , або 8 ‰ ( Атлас „Україна у світі :природа населення , карта „Народжуваність ” 8 клас , ДНВП „Картографія ”, 2016 . ст.40) Абсолютний показник визначається за формулою( ∑⁄1000) ∙k , або ( ∙8=11600 осіб) Смертність в області становить 17‰ ( ∙ 17=24650 осіб) ( карта „Смертність”,ст.40) Природний приріст за рік склав – 13050 осіб, що цілком відповідає коефіцієнту природного приросту (К=-9‰) на карті, Природний приріст населення ”(Атлас, 8 кл. , ст. 40 ) Кількість померлих дітей віком до 1 р. становить 6‰ або ∙ 6 ≈ 70 чол. Сальдо міжрегіональної міграції 0-19 ( сер. 10 осіб на 10000 осіб ). Абсолютний показник становить ∙ 10 = 145 осіб. Загальний показник зниження чисельності населення Полтавський обл. за рік дорівнює – 13050 + 145 = 13005 осіб. Загалом по Україні найвищий показник народжуваності в Рівненський, Волинський і Закарпатській областях (13-14‰). Абсолютний показник можна обрахувати аналогічно ( див. вище ) Чисельність населення областей відповідно (1,038млн. 201, 1,157 млн. 201, 1,254млн. 201). Лише дві області в Україні (Рівненська і Закарпатська мають додатний природний приріст (≈ 1‰ ). Найнижчий показник природного приросту в Чернігівський області (-11‰ ). Природний приріст населення по Україні визначаємо за середнім коефіцієнтом ( Картограма карти „Природний приріст” населення. ( ст. 40 атласу ) Він становить приріст ≈-5‰. Отже, природний приріст в країні становить на ∙ 5 = -226225 чол. без урахування міждержавної міграції . Висновок: практично в усіх областях України простежується чітка тенденція до зменшення чисельності населення . „Якщо не станеться позитивних зрушень ,кількість населення України зменшиться у 2020 році до 40 млн. осіб ,а в 2050 до 35-25 млн.осіб … Деякі вчені вважають ,що неухильне скорочення чисельності населення … загрожує вимирання української нації” (В.Ю.Пестушко,Г.Ш.Уварова, Географія , 8 кл.,К., „Генеза ” ст. 203 ) Презентація () Висновок У процесі реалізації математичних компетентностей учні оволодівають досвідом творчої діяльності, здатністю знаходити свій оригінальний спосіб розв’язування для кожної нової задачі, спиратися як на знання і вміння, що вже відомі, інтелектуальний рівень, володіння навчальним матеріалом. Неможливо навчити учня всього, значно важливіше сформувати в ньому потребу в неперервній освіті. Тому зміст навчального матеріалу з географії визначено з огляду на корисність та потрібність його за межами школи. Географічні знання дають можливість кожній людині протягом усього життя свідомо сприймати інформацію про розвиток і зміни в природі, господарстві, суспільстві, житті населення. Учні мають не лише отримати географічні знання, а й навчитись застосовувати їх в нестандартних життєвих ситуаціях, активно адаптуватись до участі в житті суспільства. Саме математичні компетенції перетворюють предметні географічні знання в уміння і практичні навички, розуміння та досвід.