https://drive.google.com/file/d/1yB9nl_wWXvpGVzXOo3_mXzQFSENzMcn2/view?usp=sharing
четверг, 31 декабря 2020 г.
Презентація роботи
Обчислюємо демографічні показники
Обчислюємо демографічні показники на прикладі Полтавської області.
Чисельність населення (∑ ) станом на 1.01.2014 становить ≈ 1‚45 млн.чол.(В.Ю.Пестушко , Г.Ш.Уварова , Географія , 8 кл . Київ „ Генеза ”, 2016, ст. 259)
Народжуваність в області склала 7-9 (≈8) чол. ⁄ на 1000м , або 8 ‰ ( Атлас „Україна у світі :природа населення , карта „Народжуваність ” 8 клас , ДНВП „Картографія ”, 2016 . ст.40)
Абсолютний показник визначається за формулою( ∑⁄1000) ∙k , або (
∙8=11600 осіб) Смертність в області становить 17‰ ( ∙ 17=24650 осіб) ( карта „Смертність”,ст.40)
Природний приріст за рік склав – 13050 осіб, що цілком відповідає коефіцієнту природного приросту (К=-9‰) на карті, Природний приріст населення ”(Атлас, 8 кл. , ст. 40 ) Кількість померлих дітей віком до 1 р. становить 6‰ або
∙ 6 ≈ 70 чол. Сальдо міжрегіональної міграції 0-19 ( сер. 10 осіб на 10000 осіб ). Абсолютний показник становить
∙ 10 = 145 осіб. Загальний показник зниження чисельності населення Полтавський обл. за рік дорівнює – 13050 + 145 = 13005 осіб.
Загалом по Україні найвищий показник народжуваності в Рівненський, Волинський і Закарпатській областях (13-14‰). Абсолютний показник можна обрахувати аналогічно ( див. вище ) Чисельність населення областей відповідно (1,038млн. 201, 1,157 млн. 201, 1,254млн. 201). Лише дві області в Україні (Рівненська і Закарпатська мають додатний природний приріст (≈ 1‰ ). Найнижчий показник природного приросту в Чернігівський області (-11‰ ). Природний приріст населення по Україні визначаємо за середнім коефіцієнтом ( Картограма карти „Природний приріст” населення. ( ст. 40 атласу ) Він становить приріст ≈-5‰. Отже, природний приріст в країні становить на
∙ 5 = -226225 чол. без урахування міждержавної міграції .
Висновок: практично в усіх областях України простежується
чітка тенденція до зменшення чисельності населення .
„Якщо не станеться позитивних зрушень ,кількість населення України зменшиться у 2020 році до 40 млн. осіб ,а в 2050 до 35-25 млн.осіб … Деякі вчені вважають ,що неухильне скорочення чисельності населення … загрожує вимирання української нації” (В.Ю.Пестушко,Г.Ш.Уварова, Географія , 8 кл.,К., „Генеза ” ст. 203 )
Гідрологічні дослідження в школі
Гідрологічні дослідження в школі
Географічне краєзнавство – важливий фактор патріотичного,
екологічного та естетичного виховання учнів, воно розвиває їх пізнавальні
інтереси та інтелект, привчає до творчої діяльності, формує практичні уміння.
Спостереження школярами спочатку найпростіших, а потім
більш складних природних явищ - необхідні кроки на шляху формування наукового
світогляду. В своїй роботі намагаюсь робити все необхідне, щоб «природа
постійно живила свідомість учнів яскравими образами, картинами, сприйняттями,
уявами… щоб читання «Книги природи»… було початком активного мислення,
теоретичного пізнання світу, початком системи наукових знань» [6; 30].
Краєзнавство забезпечує необхідний зв'язок глобальних і
регіональних аспектів при вивченні сучасних проблем екології й охорони природи,
дає переконливі приклади для розкриття різних питань взаємодії людини з
природою, озброює навичками жити з нею в гармонії [3; 16].
Однією з форм вивчення території свого краю є краєзнавча
робота туристів під час екскурсій і походів. На місцевих прикладах і знайомих
екскурсійних об’єктах зрозуміліше розкриваються наукові закономірності,
складна, різнобічна, діалектично суперечлива єдність природних комплексів.
Шкільні краєзнавчі дослідження проводяться в межах одного ландшафту, який є
основною ланкою при розподілу географічної оболонки на природно-територіальні
комплекси різного порядку. Для краєзнавчих цілей обираємо «конкретну територію,
однорідну за походженням, що має єдиний геологічний фундамент, однотипний
рельєф, однакове співвідношення гідротермічних умов, ґрунтів і біоценозів» [4;
8].
У даній статті розглядається один із розділів загальної
фізико-географічної характеристики ландшафту – дослідження гідрологічних умов
річки та озера.
Краєзнавче вивчення школярами місцевих вод тісно
пов’язане із засвоєнням ними гідрологічних понять, що містяться в курсі
фізичної географії. До вивчення початкового курсу знайомство обмежується тільки
зовнішніми ознаками гідрологічних об’єктів, спостереження за якими не потребує
спеціальних знань. Метою дослідження річки є одержання відомостей для складання
їх характеристики. Всі дані вимірювання і спостереження записуються учнями в
гідрологічний щоденник і наносяться на карту. Дані про здоровий режим річки або
можливе її обміління отримуються методом спостереження за швидкістю, витратою
води, зміною рівня води за сезонами
протягом декількох років, порівняння спостережень за роками, зв'язку їх
зі зміною кліматичних умов, господарською діяльністю людини.
Витрата води – одна з найголовніших гідрологічних
характеристик річки. Для її визначення необхідно знати швидкість течії та площу
поперечного перерізу річки. Найпростіший спосіб визначення швидкості течії – за
допомогою поплавків. Для цього на річці знаходимо ділянку з рівним (без мілин і
перекатів) руслом і через однакові відстані відмічаємо жердинами за течією
чотири створи: перший – пусковий, другий – верхній, третій – головний,
четвертий – нижній. Біля кожного створу стоїть спостерігач із секундоміром.
Поплавки закидаються почергово на різні відстані від берега, місце їх викиду –
пусковий створ. До моменту підходу до верхнього створу поплавок встигає набути
швидкості течії води в річці. Час проходження поплавка від верхнього до
нижнього створу фіксується під відповідним порядковим номером і записується в
щоденник. Потім шлях кожного поплавка (верхній створ – головний – нижній)
ділиться на час його руху і визначається швидкість в м/с. Cума швидкостей усіх
поплавків ділиться на їх число і отримується середня швидкість води в
річці.
Для
визначення площі поперечного перерізу використовується
репшнур, розмічений на метри, і жердина, поділена на сантиметри. За допомогою
реп шнура визначаємо ширину річки у вибраному для спостереження місці, жердиною
вимірюємо глибину по поперечному створу через кожен метр. Обрахувавши середню
глибину і помноживши на ширину, визначаємо площу поперечного перерізу річки.
Витрата води (Q) за одну секунду обчислюється як добуток площі поперечного
перерізу (S) на середню швидкість (V) – Q=S×V.
Якщо проводити виміри витрати води в річці в одному місці
через рівні проміжки часу протягом декількох місяців, то можна встановити
місячні (сезонні) зміни цієї величини, а отже, і повноводності річки. Її також
можна визначити за допомогою самостійно обладнаного водомірного поста. Він
являє собою встановлений недалеко від урізу води стовп, до якого вертикально до
дна річки кріпиться рейка з діленнями. Довжина рейки повинна бути такою, щоб
вона була над поверхнею навіть при найбільшому підйомі води, а при найнижчому
рівні річки також перебувала у воді. Результати вимірів (1-3 рази на добу)
записуються в щоденник. За даними таких спостережень протягом сезонів визначаються головні
показники режиму річки – повінь, паводки, межень, а також зміни рівня в
залежності від погодних явищ. Обрахувавши середні показники рівня річки і
витрати води за добу і за місяцями, будуються графіки добового, місячного,
сезонного режиму річок.
Під час туристичного походу збираються відомості про межі
повеней, рівень високих вод, які можна визначити замітками на деревах, за
смугами залишеного повінню річкового сміття на березі і заплаві, за
терасоподібними підмивами берегів, за
наявністю мулу і наносів. Найвищий рівень води фіксується в щоденниках, фотографується, детально описується. Зібрані відомості можуть
становити практичний інтерес для працівників системи гідрометеослужби.
Для вимірювання температури поверхневих вод використовується технічний
ртутний термометр. Спостереження проводяться о 8.00 та о 20.00. Одночасно
фіксується температура повітря. Прозорість води визначається за допомогою диска
Секкі діаметром 30 см (виражається в метрах), а колір води – на око
(безколірна, світло-сіра тощо). Під час
візуальних спостережень у поході відмічається звивистість русла, наявність
зсувів, обмілин, бродів, забрудненість стічними водами, виявляються джерела
забруднення.
У гідрологічний звіт включаються:
-
опис річки;
-
окомірно знятий
план ділянки річки;
-
креслення
поперечних профілів;
-
характеристика
метеорологічної обстановки (погоди);
-
гідрологічна
інформація у вигляді окремих показників і зведених таблиць;
-
географічна
характеристика басейну (геологія, рельєф, ґрунти, рослинність);
-
альбом фотографій.
Для повного і раціонального використання озер, їх збереження і охорони
можуть бути використані деякі зібрані учнями відомості, що становлять
практичний інтерес для науки. Елементарні дослідження водойми проводяться за
допомогою найпростіших гідрологічних приладів. Дослідження озера починається зі
встановлення його водозбірної площі, описується поверхня, з якої живиться
озеро, встановлюється ступінь заліснення, заболочення території. Обстеження
берегової лінії проводиться при його обході по всьому периметру, визначається
обриси і форма берегів (прямі, порізані, високі, низькі), стан берегів
(заболочені, піщані, кам’янисті), наявність терасових виступів, фіксуються
сліди високих рівнів води. Довжину, найбільшу ширину та площу озера визначаємо
за планом, складеним полярним способом.
Промірюванням глибин досліджується будова озерної западини, для цього
використовується промірний линь. Визначення глибин проводиться з човна влітку у
штиль уздовж промірних профілів, які перетинають характерні ділянки озера. За
даними вимірювання складається батиметрична карта, що дає уявлення про
морфологію озерного ложа.
Площа водного дзеркала визначається за нанесеною на контур озера
сантиметровою сіткою з використанням масштабу.
Об’єм води обраховується за формулою:
[1; 87], де
W – об’єм води в озері, S1, S2, Sn - площі обмежені
суміжними ізобатами, h1, h2, hn - різниця позначок
ізобат.
Середня глибина озера hсер - це відношення
об’єму
(W) до площі водного
дзеркала
(S).
Практичний інтерес
можуть становити дослідження фізичних і хімічних
властивостей озера. Прозорість води вимірюється диском Секкі, температура на
поверхні – технічним ртутним термометром, для вимірювання вертикального
розподілу температур від поверхні до дна використовується інерційний термометр.
Колір води визначається за шкалою Фореля – Ульє, донні відклади вивчаються за
допомогою візуальної оцінки – типу, кольору, запаху, консистенції (щільні,
пухкі, рідкі), наявності включень рослинних і тваринних решток, черепашок,
молюсків тощо. Досліджуються біологічні властивості озера – його рослинний і
тваринний світ, на плані відмічаються можливі місця «цвітіння» води.
На основі зібраних матеріалів робиться опис озера, складаються таблиці
температур, прозорості, кольору води, карти глибин, донних відкладів, розподілу
водної рослинності. Ці матеріали є картографічною основою для складання
комплексної ландшафтної карти озера.
Робота з географічного краєзнавства і туризму дозволяє наочно показати
учням те, про що вони дізналися або дізнаються в шкільному курсі географії. Важливо, щоб учні старанно
накопичували матеріали особистих спостережень. Це і є поєднання теоретичних
знань з практичною особистою участю
школярів у географічних дослідженнях. Нехай тільки ще навчальних, досить елементарних,
але все-таки дослідженнях.
Географічне краєзнавство – це один із шляхів до виховання в учнів
морально-естетичних цінностей. Воно допомагає побачити і оцінити красу природи,
відчути її позитивний емоційний вплив, бо, за словами Л.М. Толстого, все погане
в серці людини повинно б, здається, зникнути при спілкуванні з природою – цим
безпосереднім виявом краси і добра [2; 73].
Література
1.
Гурвич Л.М. Следопыт . – М. «Физкультура и спорт»:
1976 – 88 с.
2.
Бушуева Т.А.,
Дагель П.С. Закон охраняет природу. – М.:1980 – 74с.
3.
Зверев И.Д. Экология в школьном обучении. – М.: 1980
– 158 с.
4.
Природно-територіальні комплекси і їх вивчення в курсі географії
середньої школи/Під ред. К.В.Пашканга – К.: 1973 – 110с.
5.
Семакин Н.К.
Внеклассная работа по географии.
– М., «Просвещение»: 1979 – 224с.
6.
Сухомлинський
В.А. Серце віддаю дітям – К.: 1969.
ЕЛЕМЕНТИ КОМПЛЕКСНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД С. КРИВУШІ НА ПРИКЛАДІ ОЗЕРА ПРОРВА
Міністерство освіти і науки України
Головне управління
освіти і науки Полтавської
облдержадміністрації
Полтавське
територіальне відділення МАН України
Кременчуцьке
районне наукове товариство учнів ”Мала академія наук “
Відділення географії
Секція:
географія та ландшафтознавство
ЕЛЕМЕНТИ
КОМПЛЕКСНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД
С.
КРИВУШІ НА ПРИКЛАДІ ОЗЕРА ПРОРВА
Роботу виконала:
Аракелян Олена Зограбівна
вихованка гуртка„Юний гідролог “
будинку дитячої та юнацької
творчості на базі Кривушівського НВК
Кременчуцької районної ради
Науковий
керівник:
Гупало Микола
Миколайович,
керівник гуртка „Юний гідролог “
будинку дитячої та юнацької
творчості на базі Кривушівського
НВК
Кременчуцької районної ради
Кременчуцький район – 2012
ТЕЗИ
науково-дослідницької роботи
„Елементи комплексного
дослідження поверхневих вод
с. Кривуші
на прикладі озера Прорва„
Автор:Аракелян Олена Зограбівна, вихованка гуртка „Юний гідролог“
с. Кривуші Кременчуцького району
навчальний заклад: будинок дитячої
та юнацької творчості Кременчуцької районної ради
Науковий керівник: Гупало Микола Миколайович, керівник гуртка „Юний
гідролог“ будинку дитячої та юнацької
творчості при Кривушівському НВК
Кременчуцької районної ради
Полтавське територіальне відділення МАН України
Секція: географія та ландшафтознавство
Мета
роботи: комплексне
вивчення поверхневих вод на прикладі озера Прорва.
Завдання
роботи: дослідити
гідрологічні особливості озера Прорва та показати зміну його екологічного
стану під впливом антропогенних чинників.
Структура
роботи складається зі
вступу, основної частини, висновків, списку використаних джерел та додатків.
Основними результатами роботи є:
-
вивчено
природні умови місцевості та географічне положення об’єкта дослідження;
-
вперше складено батиметричну карту водойми і
визначено морфологію озерного ложа;
-
обчислено
площу водного дзеркала та об’єм води в озері;
-
здійснено
технічне нівелювання берегів, отримана
необхідна інформація для майбутньої комплексної ландшафтної карти;
-
виявлено
негативний вплив антропогенного фактора на водойму.
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………… 4
РОЗДІЛ 1……………………………………………………………………… 6
1.1 Загальні відомості про географічне положення озера………. 6
1.2 Історична довідка виникнення озера…………………………..
7
1.3 Особливості природних умов ………………………………….
7
РОЗДІЛ 2……………………………………………………………………….9
2.1 Обстеження берегової лінії,
водозбірної площі,
спостереження за рослинним і
тваринним світом……………9
2.2 Складання плану озера (азимутальна зйомка)…………………. 9
2.3 Дослідження морфології озерного ложа……………………….. 12
2.4 Інші
дослідження берегів озера…………………………………13
РОЗДІЛ 3……………………………………………………………………….16
3.1. Складання батиметричної карти……………………………….. 16
3.2. Визначення
площі водного дзеркала та об’єму води в озері…17
3.3. Екологічні проблеми
озера………………………………………18
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………21
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………..23
ДОДАТКИ……………………………………………………………………..24
ВСТУП
Дана робота присвячена дослідженню поверхневих вод на
прикладі озера Прорва, що розташоване в с.Кривуші Кременчуцького району
Полтавської області.
Актуальність роботи
полягає у вивченні можливості збереження малих річок і водоймищ України, які
перебувають на стадії зникнення, в зв’язку з інтенсивним втручанням людини в
природний комплекс.
Велике значення в Україні мають малі річки та водоймища.
Число їх значне –3039 річок, протяжністю
більше
Звичним явищем стало пересихання малих водотоків,
заболочення і поступове зникнення невеликих водоймищ. Щоб зупинити ці негативні явища, необхідно
вивчати гідрологічні об’єкти, розкривати причини, що згубно впливають на них та
висвітлювати результати дослідження
широким колам громадськості.
Метою дослідження є
комплексне вивчення поверхневих вод і впливу на них антропогенних факторів. Для
досягнення даної мети потрібно вирішити ряд конкретних географічних задач:
1)
визначення
кількісних показників водоймища (площі водного дзеркала, глибини, об’єму води);
2)
визначення
зміни урізу водина протязі певного періоду;
3)
комплексне
вивчення водозбірної площі озера.
Об’єктом дослідження є заплавне озеро Прорва с. Кривуші Кременчуцького району Полтавської області.
Методи дослідження:
робота виконана на основі польових досліджень з використанням загальноприйнятих
математичних, картографічних, історичних тастатистичних методів отримання і обробки
інформації.
Математичний метод використаний при розрахунках площі
озера, об’єму води, побудові профілів морфології озерного ложа, визначенні
висоти природних об’єктів.
Картографічний – при визначенні географічного положення
об’єкта дослідження, географічних та прямокутних координат, складанні
комплексної карти.
Історичний – отримання архівних даних про час та
особливості утворення озера.
Статистичний метод використовувався при відборі та
обробці кількісних показників, складанні таблиць, що аналізують досліджувані
явища.
Візуальний – при безпосередніх спостереженнях за флорою і
фауною озера, при обстеженні водозбірної площі, берегів.
Теоретичне значення роботи:
матеріали роботи можуть бути використані при можливому складанні кадастру
гідрологічних об’єктів Кременчуцького району, місцевими господарчими
організаціями, краєзнавчими музеями, при вивченні шкільних предметів.
РОЗДІЛ 1
1.1.
Загальні
відомості про географічне положення озера та історію його утворення
Озеро Прорва розміщене в центральній частині
с.Кривуші Кременчуцького району
Полтавської області, близько
Для визначення географічних координат центральної точки
озера використано топографічну карту Кременчук (розграфка листа карти М-36-103
в масштабі 1:100000 - додаток А). Вони склали 49º05′50″ пн.ш. та 33º21′30″
сх.д. Щоб визначити прямокутні координати центральної точки озера,було збільшено масштаб карти в 1,6 рази (М 1:62500
– додаток Б), знайдено за допомогою
оригіналу карти відповідну кілометрову сітку та з’ясовано, що прямокутні
координати мають такі значення – Х=5440300, Y=6525700.
Отже, від екватора центральна точка озера розташована на відстані
(
(
Сума: 5444,
Це число дещо відрізняється від значення прямокутної
координати Х. Похибка становить 
, що досить прийнятно для наших обчислень, оскільки земна
куля має неідеальну кривизну.
1.2 Історична довідкапро виникнення озера
За свідченнями колишнього
працівника Полтавського обласного архіву, кандидата історичних наук В.Н. Жук, озеро Прорва утворилось у квітні
1917 р. внаслідок інтенсивної повені на р. Дніпро.Потужний потік, що виникпри
швидкому піднятті рівня води,рухався із заходу від с. Самусіївка і заповнив
природну улоговину в с.Кривуші. Отже, місцева назва озера пов’язана ізмеханізмомйого
утворення.
1.3 Особливості природних умов
За даними топографічної карти рельєф місцевості, де
знаходиться озеро, представлений низовиною з абсолютними висотами від 65 до
73,5 м. Для нього характерні замкнуті зниження овальної форми («блюдця»), що
заповнюються навесні талими водами. Серед ґрунтів переважають легкосуглинкові
та середньосуглинкові чорноземи із вмістом гумусу близько 1,5% [1]. В суху погоду вони перетворюються на пил, в дощову – у
в’язкі і важко - прохідні.
Клімат місцевості
помірно континентальний. Для нього характерна м’яка зима з похмурою погодою (до
15 днів на місяць) з частими відлигами. Низькі температури (нижче -15ºС)
спостерігаються з другої половини січня до середини лютого. Сніговий покрив
нестабільний. Ґрунти промерзають до 60 см. Весна прохолодна до першої декади
квітня, заморозки простежуються в нічний період до травня. Опади випадають у
вигляді дрібних дощів, мряки, інколи – у вигляді мокрого снігу. Літо тепле, в
останні роки спекотне і посушливе. Дні малохмарні або з перемінною хмарністю,
переважає слабкий вітер (2-5 м/с). Ночі ясні, тихі. Добова середня температура
у липні складає 20-23ºС, максимальна – до 35-36ºС. Опади випадають у вигляді
короткочасних злив, часто з грозами і сильним вітром (до 20 м/с). Осінь тепла і
суха, в другій половині прохолодна з мрякою і туманами. Перші заморозки
трапляються в кінці листопада. Напрям вітру в теплий період року (травень –
серпень) переважно західний і північно-західний, з жовтня по квітень – східний
і північно-східний.
У рослинному світі представлені зразки як лісостепової,
так і степової зони. Видовий склад дерев – акація, осика, верба. Невеликі за
площею соснові ліси розташовані на
піщаних терасах річкової долини Дніпра.
РОЗДІЛ 2
2.1 Обстеження берегової лінії, водозбірної площі, спостереження за рослинним
і тваринним світом.
Озеро має конфігурацію неправильного еліпса, витягнутого
з півночі на південь. Обстеження берегової лінії проводиться при обході
водойми. При дослідженні встановлюється:
береги озера асиметричні, південний і західний мають більшу відносну
висоту, ніж північний і східний.
Південний – крутий, північний – пологий, східний – дещо порізаний і поступово
заболочується, підтвердженням чого є наявність відповідної рослинності (очерету). Піщані береги озера – наслідок алювіальних
відкладень. З півдня простежуються
тераси -площадки, обмежені уступами, що утворені під дією тимчасових
водотоків.
Видовий склад дерев одноманітний – верба росте понад
водою, осика та вільха вище, зустрічається акація. Рослинність Прорви представлена осокою,
рогозом, очеретом. Навкруги водойми ростуть конюшина, тонконіг, деревій, пижмо. В озері можна спостерігати
ставковика великого, жабурницю, жабу
прудку та жабу озерну, краснопірку,
в’юна, п’явку медичну. На березі
зустрічаються ящірка прудка, лунь
болотяний, болотяна черепаха.
2.2 Складання плану озера (азимутальна зйомка).
Для визначення контурів берегової лінії, що є
картографічною основою майбутньої ландшафтної карти озера застосовується
азимутальний спосіб зйомки з
використанням компаса, планшета,
візирної лінійки. Спочатку вибирається точка стояння. В нашому випадку вона має
бути на східному березі за 15 м від
урізу води, приблизно на однаковій відстані від південного та північного
берегів. Намічаються характерні точки
контуру берегової лінії, а саме: на північному – 3, західному - 8, південному –
3, східному - 4. Найбільша кількість характерних точок західного берега
обумовлюються його складною конфігурацією. На планшеті з точки стояння
візируютьсявідповідні напрямки на кожну характерну точку,а за допомогою компаса
фіксуються їх азимути(додаток В). По кожному напрямку визначаються відстані до
точок у вибраному масштабі. Відстань до доступних точок на східному контурі
берегової лінії вимірюється кроками і переводиться в метри за допомогою таблиці
кроків (таблиця 2.1), виконаної заздалегідь [2].
Таблиця 2.1.
Таблиця кроків для
визначення відстаней до об’єктів.
|
од дес. |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
|
|
0,7 |
1,4 |
2,1 |
2,8 |
3,5 |
4,2 |
4,9 |
5,6 |
6,3 |
|
10 |
7,0 |
7,7 |
8,4 |
9,1 |
9,8 |
10,5 |
11,2 |
11,9 |
12,6 |
13,3 |
|
20 |
14,0 |
14,7 |
15,4 |
16,1 |
16,8 |
17,5 |
18,2 |
18,9 |
19,6 |
20,3 |
|
30 |
21,0 |
21,7 |
22,4 |
23,1 |
23,8 |
24,5 |
25,2 |
25,9 |
26,6 |
27,3 |
|
40 |
28,0 |
28,7 |
29,4 |
30,1 |
30,8 |
31,5 |
32,2 |
32,9 |
33,6 |
34,3 |
|
50 |
35,0 |
35,7 |
36,4 |
37,1 |
37,8 |
38,5 |
39,2 |
39,9 |
40,6 |
41,3 |
|
60 |
42,0 |
42,7 |
43,4 |
44,1 |
44,8 |
45,5 |
46,2 |
46,9 |
47,6 |
48,3 |
|
70 |
49,0 |
49,7 |
50,4 |
51,1 |
51,8 |
52,5 |
53,2 |
53,9 |
54,6 |
55,3 |
|
80 |
56,0 |
56,7 |
57,4 |
58,1 |
58,8 |
59,5 |
60,2 |
60,9 |
61,6 |
62,3 |
|
90 |
63,0 |
63,7 |
64,4 |
65,1 |
65,8 |
66,5 |
67,2 |
67,9 |
68,6 |
69,3 |
|
100 |
70,0 |
70,7 |
71,4 |
72,1 |
72,8 |
73,5 |
74,2 |
74,9 |
76,6 |
76,3 |
Довжина кроку (L)
обраховується за формулою: L= һ : 4 +32, де һ –зріст учня в сантиметрах, 32 –
постійне число. При зрості учня 154 см
довжина його кроку становить 0,7 м.Дані азимутальної зйомки заносятьсяв таблицю 2.2.
Таблиця 2.2
Дані азимутальної зйомки
берегової лінії озера Прорва.
|
|
Пн1 |
Пн2 |
Пн3 |
Зх1 |
Зх2 |
Зх3 |
Зх4 |
Зх5 |
Зх6 |
Зх7 |
Зх8 |
Пд1 |
Пд2 |
Пд3 |
Сх1 |
Сх2 |
Сх3 |
Сх4 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
|
|
Азимут |
335 |
320 |
315 |
305 |
290 |
285 |
280 |
265 |
260 |
255 |
245 |
235 |
225 |
215 |
215 |
270 |
317 |
330 |
|
Кількість кроків |
123 |
129 |
156 |
150 |
144 |
147 |
141 |
123 |
139 |
171 |
129 |
171 |
153 |
93 |
60 |
22 |
64 |
80 |
|
Відстань (м) |
86 |
90 |
109 |
105 |
101 |
103 |
99 |
86 |
98 |
120 |
135 |
120 |
107 |
68 |
42 |
15 |
45 |
56 |
|
Відстань на плані (см) М:1500 |
5,7 |
6,0 |
7,2 |
7,0 |
6,7 |
6,8 |
6,2 |
5,7 |
6,5 |
8,0 |
9,0 |
8,0 |
7,1 |
4,5 |
2,8 |
1,0 |
3,0 |
3,8 |
Відстані до недоступних точок берегової лінії вимірюються способом „козирка”
[6]. Учень, який перебуває в
точці знімання плану, стоїть обличчям до
характерної точки і насуває кашкета на очі так, щоб з-під козирка було видно
тільки лінію протилежного берега – уріз води-і, відповідно, характерну точку.Не
змінюючи положення кашкета, він повертається і намічає на своєму березі точку, яка видніється з-під козирка.
Тепер, щоб визначити відстань до недоступної
характерної точки, необхідно тільки виміряти відстань до наміченої точки
на своєму березі (додаток Д).Суть цього способу полягає в тому, що промінь
зору,який торкається обрізу козирка, спочатку направлений на уріз води
протилежного берега. Коли учень повертається, то промінь зору, як ніжка
циркуля, ніби описує коло. Отже, відстані до характерної недоступної точки і точки на своєму березі - це радіуси одного кола. Таким чином,
зафіксувавши всі характерні точки на планшеті і з’єднавши їх, отримуються
контури берегової лінії озера Прорва(рис.2.1).
Рис. 2.1
Визначення
контурів берегової лінії оз. Прорва
М
1:1500
2.3 Дослідження морфології озерного ложа.
Для вимірювання глибин озера площа його дзеркала
розбивається на 4 промірних профіля,
приблизно через 30 м кожний. Профіль являє собою забиті в грунт віхи на
західному та східному березі, які з’єднує міцний шнур (додаток Е). На ньому
через кожні 10 м є зафіксовані позначки.
Старшокласник разом з інструктором з плавання, запрошеним керівником
гуртка, рухається на човні вздовж промірного профіля, визначаючи глибини озера
в даних точках (додаток Ж). Вимірювання здійснюється за допомогою шнура з
тягарем. Дані дослідження заносяться в таблицю 2.3.
Таблиця 2.3.
Глибини озера Прорва вздовж промірних профілів (м).
|
Відстань від берега (м)
№ профіля |
10 |
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
80 |
|
0 |
0,3 |
0,5 |
0,3 |
|
|
|
|
|
|
1 |
0,5 |
0,8 |
1,2 |
0,7 |
0,3 |
|
|
|
|
2 |
0,6 |
0,9 |
1,8 |
1,1 |
0,6 |
0,3 |
|
|
|
3 |
0,7 |
1,0 |
2,1 |
1,3 |
0,7 |
0,3 |
|
|
|
4 |
0,7 |
1,1 |
1,9 |
1,5 |
1,1 |
0,7 |
0,5 |
0,3 |
2.4. Інші дослідження берегів озера
Знайти висоту озера над рівнем моря (уріз води), а також отримати
дані для побудови горизонталей на ландшафтній карті можна за допомогою
технічного нівелювання берегів. Використовуючи шкільний нівелір, з’ясовується
перевищення між абсолютною точкою на топографічній карті місцевості (висота
дамби – 66,4 м) і площею водного дзеркала (додаток З). Перевищення становить
2,8 м. Отже, абсолютна висота озера (уріз води озера) складає
63,6 м (66,4 м – 2,8 м).
Для комплексного дослідження водозбірної площі озера
потрібно також зібрати інформацію про особливості рослинного світу,
представленого певним видовим складом дерев, що оточують водоймище. Зібрана
інформація являє собою відомості про розміри дерев (висоту та товщину
стовбура). Висоту дерев можна визначити різними способами: по тіні, за
допомогою дзеркала, жердини. Всі вони засновані на одному геометричному
принципі. Найбільш простий і доступний спосіб – прямокутного рівнобедреного
трикутника. Цим способом часто користуються топографи і геодезисти при
польовому дешифруванні аерофотознімків, для визначення середньої висоти дерев з
точністю до 1 м. Користуються ним так: відходять від дерева на деяку відстань і
прикладають трикутник до ока так, щоб один з його катетів був паралельним осі
дерева, другий – паралельно земній поверхні, а гіпотенуза була лінією візування
(додаток К). Змінюючи поступово точку стояння, добиваються такого положення,
щоб лінія візування пройшла через верхівку дерева В(рис.2.2).
Рис. 2.2
Визначення
висоти об’єкта.
Розглядаються два подібних трикутника АВС і Аbc. У трикутнику Аbcbc=Ас, тому і в трикутнику АВС ВС=АС, де АС=а – відстань від спостерігача до дерева.
Висоту дерева визначають за формулою D=a+K, де К – зріст спостерігача, а D–висота
дерева. Отже, висота дерева дорівнює відстані від спостерігача до дерева плюс
зріст спостерігача.
Таким чином, одержана в ході дослідження
інформація буде використана як зміст комплексної ландшафтної карти озера
Прорва, складання якої заплановано після завершення збору всієї необхідної
картографічної інформації.
РОЗДІЛ 3
3.1. Складання батиметричної карти
На план берегової лінії озера наносяться промірні профілі і зазначаються на
кожному з них вимірювальні глибини. Використовуючи метод інтерполяції, що
полягає у встановленні проміжних значень величин за деякими відомими значеннями, будуються на
плані озераізобати - лінії, що з’єднують точки з однаковими глибинами. Ізобати
проводяться через 0,5 метра. Складена батиметрична картосхема дає змогу уявити
морфологію озерного ложа вздовж поперечних та поздовжніх профілів. На основі вихідних
даних будується поздовжнійпрофіль озерного дна по лінії АВ (рис. 3.1).
Рис. 3.1
Морфологія озерного ложа по лінії АВ
Глибини оз. Прорва
вздовж промірних профілів (м)
ізобати проведені через 0,5 мМ:1500
На малюнку спостерігається чітко виражена асиметричність
підводної частини озера.
3.2. Визначення площі водного дзеркала та об’єму води в
озері
Використовуючи дані про глибини озера, план берегової
лінії, визначається площа водного дзеркала та об’єм води в озерній улоговині
(станом на 17.09.2012року). Для визначення площі план контура водоймища
розбивається на клітини із стороною 1 смі підраховується кількість цілих клітин
і частин в межах контура. Частини клітин визначаються на око з точністю до 0,1. Для зручності підрахунок кількості
клітин проводиться між лініями промірних профілів. Загальна площа озера
Sдорівнює сумі S1+…+ S5(рис. 3.3).
Рис. 3.3
Визначення площі
водного дзеркала оз. Прорва
способом підрахунку
клітин
М 1:1500
Площа кожної
клітини на плані масштабу 1:1500 на місцевості
становить 225 м² (15х15). Результати підрахунку:
S1 = 225 х 5,7 = 1228,5 м²
S2 = 225 х 8,4 = 1890 м²
S3 = 225 х 9,1 = 2097 м²
S4 = 225 х 11,3 = 2542,5 м²
S5 = 225 х 7,6 = 1710 м²
S = 9472 м²
Об´єм води в озері
(V)визначається за формулою V = S хhсер.,
де hсер. – середня
глибина. Вона обраховується як частка
суми показників глибин на кількість промірювань:
Середня глибина становить1,24 м. Зрозуміло, що ця
величина є наближеною, і для більш
точного результату необхідно мати значно
більше вихідних даних. Проте, вона дає загальну уяву про глибину озера і
відповідно про об’єм води в озерній улоговині: V =
1,24 х 9472 м² = 11745 м³.
3.3. Екологічні проблеми озера
При дослідженні озера було акцентовано увагу на дату
виконання гідрологічних робіт(п.3.2).Спостерігаючи за рівнем води в озері за
допомогою водомірного поста, зареєстровано, що рівень води в озера за
попередні два місяці знизився на 27 см.
Нескладно підрахувати, що за цей час об’єм води в озері зменшився на 20%.
Аналізуючи відомості про рівень високих вод (по замітках на деревах біля урізу
води, за смугами озерного сміття, наявністю мулу і наносів на берегах), можна
зробити загальний висновок, що площа озера зменшувалась постійно. Перш за все,
необхідно з’ясувати джерела живлення водоймища. На території лісостепової зони
частка снігового живлення становила 60%, підземного – 30%, дощового – 10%.
Значна частина снігового живлення зумовлена не великою кількістю снігу, а тим,
що під час його танення температура повітря є порівняно низькою, а ґрунт –
мерзлим. Саме тому снігові води не випаровуються і майже повністю стікають до
водоймища. Проте за останній час за даними
професора Полтавського педагогічного університету Булави Л.М., структура
живлення водотоків і водоймищ змінилась і становить відповідно 45%, 45% і 10%.
Тобто, частка підземного живлення збільшилась у 1,5 рази.
За останні 15 років, як стверджують жителі с.Кривуші,
рівень ґрунтових вод знизився з 2 – 5 м до 10 м і більше. І головною причиною
зміни гідрологічних умов на території села є розробка родовищ корисних копалин.
Близько 3 км на північний схід від озера розташовані кар’єри для видобутку
граніту. Їх глибина за деякими даними становить більше 100 м. Підземні води, що
надходять до них, відкачуються в канал і стікають у р.Дніпро. Розробка родовищ
ведеться вже довгий час і цей фактор істотно вплинув на природні гідрологічні
умови поверхневих вод місцевості. Поступово зникають існуючі водоймища на
території, що безпосередньо прилягала до кар’єрів. Осушуються ґрунтові
колодязі, виходять з ладу неглибокі водозабірні свердловини, якими користуються
місцеві жителі. Якщо розробка і надалі буде проводитись такими швидким темпами
(це досить добре видно за розширенням площі відвалів), то для забезпечення
водою населенню необхідно буде переобладнувати діючі свердловини на більш
глибокі, а в деяких випадках шукати нові джерела водопостачання. Вирішення
проблеми охорони ресурсів підземних вод при видобуванні корисних копалин
кар’єрним способом ускладнюється недостатньою
увагою при проектуванні гірничодобувних підприємств.
Вкрай негативно на рівень ґрунтових вод в селі і
одночасно на висоту урізу води озера Прорвавпливає наявність штучних порівняно
глибоких водоймищ в господарствах місцевих жителів. Якщо в майбутньому проблема
впливу антропогенного фактору не буде вирішена, озеро, що проіснувало майже
століття, а з ним і мальовнича рекреаційна зона с. Кривуші може зникнути.
Слід зазначити, що дана проблема типова для багатьох
населених пунктів центральної і південної України.
ВИСНОВКИ
Гідрологічні дослідження
малих водоймищ і водотоків – актуальний предмет дослідження на територіях
інтенсивного впливу антропогенного фактору.
1. Озера Прорва – типове водоймище заплавної тераси р.
Дніпро.
2.
В
ході гідрологічних досліджень озера:
2.1 проведено азимутальну зйомку берегової лінії;
2.2 визначено глибини вздовж промірних профілів;
2.3 здійснено технічне нівелювання берегів, обстежено
водозбірну площу озера, висоту урізу води.
3.
При
проведенні камеральних робіт:
3.1 обчислено площу водного дзеркала та об’єм води;
3.2 складено батиметричну картосхему за даними промірюваних
глибин та профіль морфології озерного ложа;
3.3 визначено географічні та прямокутні координати
центральної точки озера;
Одержані в ході досліджень результати мають певну
краєзнавчу цінність, оскільки така характеристика гідрологічного об’єкта нашої
місцевості проводиться вперше. Надалі планується продовжити більш поглиблене і
детальне дослідження водойми: хімічний аналіз води і донних відкладів,
прозорості, температури тощо, рослинного та тваринного світу, геоморфології,
здійснення природоохоронних заходів і створення комплексної ландшафтної
карти, Можливо, дані дослідження привернуть увагу широкої
громадськості, екологів, спеціалістів,
влади до проблеми, що стосується не тільки озера Прорва, а й багатьох
малих річок і водойм району, області.
Матеріали даної роботи можуть бути використані при
вивченні ряду шкільних предметів: географії, математики, фізики, захисту
Вітчизни, біології, в шкільному краєзнавчому музеї, при вирішенні конкретних практичних завдань.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ
ДЖЕРЕЛ
1.Атлас природных условий и естественных
ресурсов Украинской ССР[науч. редкол.: П.Н.Першин и др.]/ М.:Главное управление
геодезии и картографии при Совете министров СССР, 1978г. – 184 с.
2. Впровадження
сучасних технологій. Навчання географії у шкільній, вищій та післядипломній
освіті: матеріали Всеукр. Наук.-практ. семінару [”Сучасні технології використання картографічних творів на
уроках географії“], Полтава: ПОІППО, 2006. – 130 с.
3.Зеленін С.М. Основи туризму/С.М.Зеленін,
В.В.Нікольський. - К.:Здоров’я, 1975.-240 с.
4. Краеведение[Даринский А.В.,
Кривоносова Л.Н., Круглова В.А., Луканенкова В.К.].- М.:Просвещение, 1987.- 158
с.
5. Масляк П.О. Хрестоматія з географії України/ П.О.Масляк, П.Г.Шищенко.- К.:Генеза,1994.-448 с.
6. Рощин О.М.Без компаса і карти/ Рощин О.М. – К.:
Радянська школа, 1971.- 136 с.
Додаток А
Додаток Б
Фрагмент топографічної карти Кременчук
Додаток В.
Азимутальна зйомка берегової лінії озера Прорва.
Додаток Е.
Встановлення промірного профілю.
Додаток Ж.
Вимірювання глибин вздовж промірного профілю.
Додаток Д.
Визначення відстані
способом «козирка».
Додаток К.
Визначення висоти об’єкта.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)