Педагогічний портрет

ДОСВІД РОБОТИ вчителя географії Кривушівського НВК ГУПАЛА МИКОЛИ МИКОЛАЙОВИЧА

ДОСВІД РОБОТИ вчителя географії Кривушівського НВК ГУПАЛА МИКОЛИ МИКОЛАЙОВИЧА Головне завдання у викладанні географії полягає в тому, щоб дати дітям необхідну суму знань, умінь і навичок, оптимально поєднати навчання з розвитком розумових здібностей, виховати творчу особистість, яка б могла самостійно оволодіти новими знаннями та використати їх на практиці. В своїй роботі основну увагу приділяю свідомому та активному засвоєнню учнями навчального матеріалу, глибокому його розумінню, формуванню уміння самостійно та творчо використовувати інформацію. Впровадження інноваційних методів та форм навчання має на меті досягти гармонійного розвитку учня шляхом стимулювання зацікавленості навчанням, розвитку інтересу до знань з географії та інших наук, підвищення його культури, освіченості, творчих здібностей. Для їх забезпечення дотримуюсь нижченаведених напрямків у своїй роботі: - використовую різні форми і методи навчальної діяльності, що орієнтовані на конкретного учня; - стимулюю учнів до виконання різноманітних завдань без страху помилитися або дати неправильну відповідь; - підтримую його в бажанні знаходити власний спосіб роботи, аналізувати свою роботу та роботу інших учнів на уроці; - створюю психологічну атмосферу, що дає змогу кожному учню виявити ініціативу самостійність та спосіб самовираження. Дані умови втілюю в нестандартних уроках, іграх, творчих вправах. Умову різноманітних завдань грунтую на відомих учням знаннях та вміннях. Навчання здійснюю на основі цікавих фактів та явищ навколишнього світу, використовую географічну літературу, фахові журнали. Роботу спрямовую на максимальне наближення навчання до пізнавальних потреб учнів, враховую їх психологічний та індивідуальний розвиток, здібності, інтерес до вивчення предмету. Нетрадиційні форми повторення, закріплення чи перевірки вивченого матеріалу використовую в процесі проведення нестандартних уроків (урок-гра, дослідження, екскурсія, семінар, подорож). В процесі вивчення предмету приділяю увагу використанню графічних конспектів. У систематизованому вигляді вони коротко передають найбільш суттєву інформацію, розвивають можливість краще засвоїти матеріал, пам'ять, мову, раціонально використовувати час на уроці. Певне місце має ділова гра – один з найбільш ефективних методів самостійної пізнавальної діяльності учнів. Викладення навчального матеріалу у змісті гри, дидактична ціль у вигляді ігрового завдання, елемент змагання між учнями – необхідні умови її проведення. Поетапне виконання поставлених завдань часто приводить до очікуваного результату, сприяє пошуку нестандартних рішень, що відрізняються винахідливістю і оригінальністю. Запропоновані вправи дають можливість виділити з усього фактичного матеріалу ті явища і факти, що можуть бути збережені пам’яттю учня, найбільш цікаві і важливі: кросворди, ребуси, вікторини. Практикую випереджальні завдання, що дають змогу учням самостійно підбирати і узагальнювати матеріал. В старших класах використовую лекцію як метод, що допомагає зі квити школярі матеріалом, розвиває здібності до аналізу проблеми, пошуку її розв’язання. Уроки практичних самостійних робіт спрямовую на розвиток пізнавальної активності учнів. Для їх проведення використовую картки, інструкційні плани (план характеристики річки, океану, природної зони тощо). Велике значення приділяю найсуттєвішому критерію географічності, «альфі і омезі географії» - географічній карті. «Сучасний урок не можна уявити без карти. Вона незамінний помічник у вивченні географічної науки. Карта не лише реєструє успіхи географічного дослідження, але й активно стимулює його поширення і розвиток». Навчити учнів «читати» карту, отримувати інформацію за допомогою легенди і якісно використовувати її – першочергова мета навчання. Карта і текст взаємно доповнюють одне одного; текс орієнтований на карту, а карта ілюструє текст. Картографічний супровід географічного опису значного посилює його цінність. У роботі з картою практикую самостійну роботу учнів. При перевірці знань географічної номенклатури використовую атласи. Пропоную максимальну інформацію про географічний об’єкт. Враховуючи значення карти в шкільній географії ставлю відповідну мету: - сформувати в учнів знання про карту як джерело знань - навчити користуватися нею з метою одержання інформації і поглиблення географічних знань; - сприяти розумовому розвитку учнів, логічному мисленню, просторовому уявленню, вмінню застосовувати знання на практиці; - вчити учнів складати картографічні твори: від ситуаційних планів і картосхем до карт. Картографічні методи, конкретизовані в запитаннях і завданнях використовую в тренінгах, практикумах, бліцопитуваннях. В залежності від специфіки теми, рівня підготовленості учнів обираю найоптимальніший варіант. На етапі вивчення нових умінь і знань пропоную завдання у визначеній логічній послідовності – від простого до складного. Завдання підвищеної складності рекомендую учням, які вміють аналізувати, робити висновки, виділяти головне, досліджувати. Вибірковий перелік картографічних завдань при вивченні теми «Гідросфера» (Світовий океан і його частини): - назвати внутрішні і окраїнні моря (за картами атласу); - знайти відповідність між океанами і його частинами; - визначити назви географічних об’єктів (з використанням фрагментів контурних карт); - прослідкувати шлях між зазначеними на карті об’єктами з фіксацією назв частин океану. Картографічний метод використовую для створення картографічного образу території. Виділяю послідовні стадії – характеристика по легенді та простеження взаємозв’язків взаємозалежності різних ознак, які а карті безпосередньо не показані. Вибірковий перелік запитань і завдань при роботі з картою «Клімат Північної Америки»: - вказати райони з мінімальною та максимальною кількістю опадів; - вказати тенденцію розміщення липневих ізотерм; - охарактеризувати екстремальні температури та річні амплітуди температур в різних районах материка; - використовуючи ізогієти побудувати графік зміни опадів по 40-й паралелі; - змоделювати ситуацію розподілу опадів якщо Кордільєри були б розміщені: а) меридіонально на сході материка; б) в широтному напрямі на півночі. На підсумкових уроках використовую комп’ютерні знімки окремих ділянок суші, ціллю використання яких є розпізнавання зображеної території та її характеристика за загально географічними, тематичними і комплексними картами. Метод картометрії застосовую головним чином у 8-му класі при вивченні топокарти. Картометричні завдання формулюю таким чином: - визначити по топокарті абсолютні висоти між горизонталями; - визначити географічні координати з точністю до секунд; - знайти об’єкти за прямокутними координатами; - визначити відстані за масштабом, в тому числі протяжність об’єктів, що мають непряму лінію; - визначити кути нахилів-схилів за графіком закладень; - визначення площ контурних об’єктів. При користуванні тематичними картами належну увагу приділяю вивченню способів картографічного зображення території, а саме: - способу ареалів (райони поширення рослин, занесених в Червону книгу; території, забруднені радіонуклідами); - ізоліній (передача інформації про рельєф (горизонталі), температуру повітря (ізотерми), атмосферний тиск (ізобари), кількість опадів (ізогієти), глибини водойм (ізобати); - значків – зображення локалізованих об’єктів у відповідних місцях (родовища корисних копалин, природно-охоронних об’єктів тощо); - ліній руху (зображення просторових переміщень, вектор яких характеризує кількісну і якісну сторони. Наприклад, напрямки грузоперевезень, міграції птахів і т.д.); - точковий (розміщення концентрації зосередження об’єктів на місцевості, де кожна точка передає однакову кількість одиниць); - якісного фону, використовується при відображенні явищ суспільного розповсюдження (ландшафти, клімат, грунти тощо). Значну роль приділяю використанню статистичного матеріалу. Практично немає таких питань, особливо на уроках економічної географії, відповідь на які б не потребувала статистичного супроводу. Картографічний і статистичний методи тісно пов’язані між собою. В процесі вивчення практикую можливість відтворення статистичного матеріалу в картографічний шляхом побудови картограм, діаграм, картодіаграм. В даній роботі незамінний помічник – контурна карта. Впроваджую перетворення статистичного матеріалу в графічний (гіпсометричні профілі, різноманітні графіки), практикую географічні завдання причинно - наслідкового характеру (наприклад, розташування природних зон в залежності від розташування рельєфних морфоструктур, океанічних течій). В краєзнавчій роботі важливу увагу приділяю вивченню топокарти. Складання планів, картосхем на основі краєзнавчого матеріалу дає змогу ефективно узагальнювати і систематизувати знання (картографічні, біогеографічні, математичні). Через краєзнавчу роботу повʼязую програмовий матеріал з життям, економікою, історією, культурою рідного краю що дає змогу на конкретних прикладах зрозуміти складні суспільні явища і проблеми. Важливою проблемою в своїй роботі вважаю використання новітніх освітніх ідей, зокрема, математичних компетенцій. Вони дають змогу розв’язувати географічні проблеми і задачі, розуміти і використовувати математичні моделі природних та суспільних явищ. Компетенції передбачають таку мету: - формують практичні уміння та навички; - розвивають логічне і просторове мислення; - формують пізнавальні інтереси; - розвивають активність, цілеспрямованість, наполегливість; - виявляють здібних школярів і готують їх до конкурсних випробувань. Деякі аналогії математики і географії, що використовуються на уроках. Географія 6 клас. Принцип підрахунку висот гір і глибин морів використовується при вивченні математичної теми «Координатна пряма». В якості прикладу можна залучити екватор і нульовий меридіан на карті півкуль. На північ від екватора відрізки, фіксовані паралелями, будуть мати знак +, на південь -. Теми «Координатна площина» в математиці та «Географічні координати» в географії мають одну ціль – установлення місцеположення об’єкту до вихідних координатних ліній. Тема «Масштаб» пов’язана з темою «Дроби». Учням відомо, що чисельний масштаб це дріб з чисельником -1. При ознайомленні учнів з темою «Залежність довжини кола і його радіуса», знаючи формулу довжини кола, можна визначити середній радіус земної кулі. Зміст курсу «Геометрії» 8 класу містить ряд питань, при розгляді яких існує зв'язок з картографічними знаннями у відповідному курсі географії, а саме: тригонометричні функції трикутника – залежність між крутизною схилу та горизонтальною проекцією. На основі цієї залежності будується шкала закладень, що використовується при роботі з топокартою. Конкретизація знань про тригонометричні функції дає змогу уявити суть поняття «Похил річки» («Географія» 8 клас). Похил можна представити як тангенс (tg) середнього кута нахилу річки від витоку до гирла. Приклади застосування математичних компетенцій за темами. 6 клас. Земля на плані та карті. Тема «Масштаб та його види». Перетворення числового масштабу в іменований і навпаки. Обрахунок площ та відстаней. Тема «Атмосфера». Визначення середньої температури та амплітуди температур, абсолютної і відносної вологості повітря. 7 клас. Тема «Африка». Обчислення протяжності материка за географічною сіткою. Тема «Австралія». Аналіз кліматограм. 8 клас. Тема «Україна на карті годинних поясів». Визначення поясного і місцевого часу. Тема «Води суходолу і водні ресурси». Обчислення падіння та похилу річки, витрати води за різний період часу. Тема «Населення України та світу». Обчислення демографічних показників на прикладі різних областей України. 9 клас. Тема «Електроенергетика». Визначення собівартості електроенергії, що виробляється різними типами електростанцій. Тема «Світові природні ресурси». Обчислення ресурсозабезпеченості основними видами корисних копалин в Україні та країнах світу. В своїй роботі намагаюся досягти мети, щоб в процесі реалізації математичних компетенцій учні оволодівали досвідом творчої діяльності, здатністю знаходити свій оригінальний спосіб розв’язування кожної нової задачі. Зміст навчального матеріалу з географії визначаю з огляду на корисність та потрібність його за межами школи. Географічні знання дають можливість кожній людині застосовувати їх в повсякденному житті. Саме математичні компетенції перетворюють знання, набуті на уроках географії в уміння і практичні навички, розуміння та досвід.