Живі барометри Кривушівського краю

ЖИВІ БАРОМЕТРИ КРИВУШІВСЬКОГО КРАЮ

Яремка Ольга Володимирівна

 7 клас

Науковий керівник

  учитель географії  Кривушівського НВК

Гупало М.М.

Науковий консультант

Вчитель біології Кривушівського НВК

Остапенко С.А.

ТЕЗИ НАУКОВОЇ РОБОТИ

«Живі барометри Кривушівського краю»

Кривушівський НВК  7 клас

Кременчуцький район

- Місцеві ознаки погоди можна передбачити за різноманітними  явищами  в атмосфері;

-  Реакції рослин бувають точніші від прогнозів синоптиків – науковців;

-  Фази росту окремих видів дерев дають довгострокові прогнози погоди;

   -   Зараз відомо 600 видів тварин, які «віщують» погоду;

   -  Зміна атмосферного тиску  викликає  подразнення барорецепторів, які      закладені в кістках птахів;

  -   Комахи зміну погоди вловлюють своїми органами чуттів;

  -   Жителі водойм  - риби та жаби – прекрасні   річкові синоптики;

  -   Медична п’явка дуже чутлива до змін атмосферного тиску.

  - Матеріали спостережень використовують на уроках географії,      природознавства, біології, фізики.

ЗМІСТ

1.    Вступ

2.    Основна частина 

Розділ І. Місцеві ознаки погоди………………………………………..3

1.1           Типи погоди……………………………………………………….3

1.2           Ознаки сухої погоди…………………………………....................3

1.3           Ознаки нестійкої погоди………………………………………….4

    Розділ ІІ. Особливості реагування органічного світу на зміну і передбачення погодних умов……………………………………………..4

2.1           Рефлекторна здатність рослин і тварин  реагувати на погоду...4

2.2           Рослини-синоптики……………………………………………….4

2.3           Визначення погоди за поведінкою  тварин……………………...7

2.4           Визначення погоди за поведінкою птахів……………………….7

2.5           Комахи і павуки -  бюро прогнозів………………………………8

2.6           Річкові “синоптики”………………………………………………10

Розділ ІІІ. Особисті дослідження………………………………………12

3.1 Медична п’явка  - тварина –барометр……………………………..12

Висновки

Література

ВСТУП

Інтерес до погоди був властивий людині завжди тому,  що немає такого виду діяльності,  яка б не була пов’язана з погодою. Століттями, із року в рік люди спостерігали за погодою і намагалися передбачити її.  Так народилися ознаки, що передбачають зміни погоди,   збагачені народною мудрістю, прикрашені народною фантазією. Ознаки про погоду передавалися із покоління в покоління або відображалися в  “показниках”  своєрідних  “барометрів” - тварин і рослин, здатних передчувати погодні зміни.

Регулярні спостереження за змінами елементів погоди, за оптичними явищами в атмосфері, поведінкою птахів, за рослинами, ссавцями і комахами, своєчасний і ретельний аналіз побаченого дають можливість  вірно оцінити стан погоди і передбачити її.

Саме  висвітлення цих питань ї є змістом даної роботи.  

Мета дослідження: визначення ролі рослин і тварин в прогнозуванні погоди . Вивчення місцевих особливостей  природних умов в с. Кривуші.  Показати актуальність природоохоронних заходів.

Об»єкт дослідження: тварини та рослини як живі “барометри”

Завдання дослідження:

-         за літературними  джерелами визначити роль тварин і рослин у прогнозуванні погоди;

-         виявити представників флори та фауни, які здатні передбачати зміну погоди;

-         дослідити  зміну поведінки тварин та реакцію рослин перед негодою;

-         показати важливість результатів дослідження  у повсякденному житті.

РОЗДІЛ І.

Місцеві ознаки погоди.

       1.1 Дізнатися яка нас чекає погода завтра можна,  уважно поглянувши на Місяць  та зірки, на захід Сонця, поспостерігати за хмарами та вітром, за кольором зорі, веселки та інших явищ атмосфери. Ці явища називають місцевими ознаками погоди. Серед них є такі, що розкажуть про погоду на завтра, і такі, що передбачають погоду на тиждень чи два. 

Не можна прогнозувати погоду тільки за однією ознакою,  необхідно зробити декілька різних спостережень  і  порівняти їх. Якщо всі ознаки підтверджують одна одну, то прогноз буде вірним, а коли відрізняються, то потрібно звернути увагу на ті, які виражені яскравіше.  Основну роль в правильному прогнозі відіграє уважність при спостереженнях,  уміння розібратися в ознаках переходу погоди, наукове розуміння взаємозв’язку різних явищ природи, а також практичний досвід. Будь-яка ознака може бути помилковою, якщо не враховувати загального ходу змін погоди.

За моїми метеорологічними  спостереженнями я зрозуміла, що погода змінюється

постійно і майже не буває  двох днів з однаковою погодою, обов’язково якісь

елементи змінюються.

              1.2 Ознаки ясної, сухої погоди (з власних спостережень):

       - в зимові ночі небо ясне – в низині туман;

       - якщо купчастих хмар немає, небо безхмарне – погода буде стійка, суха,  тепла, навіть жарка;

       - влітку після заходу Сонці на траву випадає роса, яка зникає після сходу Сонця – до гарної погоди;

       - дим піднімається вертикально вгору – до тихої, ясної, сухої погоди;

       - чисте блакитне небо взимку – ознака стійкої погоди.

     1.3 Ознаки нестійкої погоди:

- найбільш вірогідна ознака негоди - поступове збільшення хмарності;

- швидкість вітру на протязі дня нерівномірна ,  якщо вона збільшується до ночі -

 це збільшує вірогідність нестійкої погоди;

- якщо небо вдень не ясне, захід Сонця червоний і закритий хмарами – буде дощ;

- дим від багать стелиться по землі – бути негоді;

-  зірки сильно мерехтять – чекай нестійкої погоди з опадами;

- наявність на небі хмар різного кольору – ознака негоди, що наближається.

РОЗДІЛ ІІ.

Особливості реагування органічного світу на зміну і передбачення погодних умов.

         2.1 Прогнози погоди можна передбачати за різноманітними явищами природи, поведінкою тварин і реакціями рослин. Можна констатувати, що часто вони бувають точнішими від прогнозів синоптиків-науковців. Здатність реагувати на зміни погоди спадково закріпилася і допомагає збереженню життя біологічних видів, є виявом складних природжених інстинктів, що ґрунтуються на здатності нервової системи і органів чуттів тварин рефлекторно вловлювати навіть найнезначніші зміни в довколишньому середовищі. Звідси і з’явилися відповідні прогностичні прикмети.

2.2.  Рослини  - “синоптики”.

В процесі своїх спостережень я давно помітила, що в багатьох рослин напередодні  зміни погодних умов змінюється положення окремих частин. Вони здатні реагувати на те, що не під силу нашим органам чуттів.   Така здатність

“’зелених дітей Сонця” пояснюється залежністю їх від умов середовища: температури,  вологості, тиску повітря, сонячного світла. Рослини,  на відміну від тварин,  в боротьбі за життя і збереження потомства  не можуть втекти або полетіти від негоди, заховатися  в безпечному місці. Тому вони по своїй природі дуже чутливо і завчасно реагують на найменші зміни стану атмосфери.  Одні рослини перед дощем закривають квітки,  щоб захистити пилок від пошкодження і зменшити тепловіддачу, другі - при низькій відносній вологості повітря зменшують випаровування, виділяючи ароматний нектар для крилатих трудівниць – бджіл,  треті – “плачуть”  липкими крапельками соку, четверті - змінюють форму і положення листків. Спостерігаючи зміну в поведінці рослин, я виявила деякі закономірності, що характеризують ознаки змін погоди.  Вони подані в нижченаведеній таблиці.

  Таблиця 2.1.

№ п/п	Рослини	Зміни в поведінці на гарну погоду	Зміни в поведінці на негоду
1	Кульбаба	квіти розкриваються; “парашутики” розлітаються навіть при слабкому вітрі	квіти закриваються, ніби ховаючись від дощу; насіння “приклеюється”  до рослини, навіть сильний вітер не може відірвати його від пухнастої кульки;
2	Конюшина степова	Стебла і листки розправляються і піднімаються догори	складає свої листочки, схиляє голівки
3	Фіалка	квітка розкрита, дивиться  “фіолетовим” оком	закриває квітку, нахиляється, ніби показує як їй сумно прощатися з сонечком
4	Первоцвіт		квітка нахиляється дуже низько до землі
5	В»юнок польовий	розпускається в похмуру погоду - до сонячних днів	квіти закриваються – наближається дощ
6	Будяк	колючки на спеку смердять	колючки не коляться; щільно прилягають до головки квітки
7	Чистотіл		квіти опускають голівки
8	Мокриця	квіти підняті	якщо до 9-ої години ранку квітка не підніметься – вдень буде дощ
9	Мальва		квіти закриті  - до дощу
10	Троянда, шипшина		не розкривають своїх бутонів перед дощем, посилено виділяють нектар  при збільшенні вологості повітря
11	Картопля		Перед настанням негоди квітки нахиляються донизу
12	Польовий хвощ	наявність великої кількості соку на зламаних вранці стеблах

Довгострокові прогнози погоди можна передбачати, спостерігаючи за фазами росту окремих видів дерев.   Я помітила, що береза дуже часто реагує на всі зміни в природі. Можна дізнатися яке буде літо – вологе чи сухе – викине “ сережки” раніше клена – до сухого літа, пізніше – до дощового. Якщо весною береза розпустить листочки раніше вільхи  - літо буде сухе, а якщо першою розпуститься вільха – буде холодна, дощова погода.  Розквітла горобина – закінчилися заморозки.  Поки листя на вишні не опаде, сніг, що випав,  розтане. Якщо дуб розпустить листя раніше ясеня,  – до сухого літа.

2.3. Визначення погоди за поведінкою тварин.

Зараз відомо близько 600 видів тварин, які “віщують” погоду. Відмінні прогностичні здібності  в реагуванні на зміни погоди мають ссавці, в тому числі домашні тварини. Такі здібності спадково закріпились і  допомагали  їм  зберігати життя. В дійсності вони являють собою прояв складних природжених інстинктів, заснованих на здатності нервової системи і органів чуття тварин рефлекторно уловлювати навіть найнезначніші зміни в оточуючому середовищі. Спостерігаючи за поведінкою домашніх тварин, я виявила наступне: собака риє землю – до дощу, лежить звернувшись – до холоду, витягнувшись   - до тепла. Кішка звернулась клубочком, заховавши мордочку в лапки  - до холоду або морозу, спить витягнувшись посеред кімнати – до тепла,  умивається, лиже лапки – на дощ, шкрябає підлогу -  до вітру, шкрябає кігтями стіну - до негоди, міцно спить або лежить животиком до верху - до тепла.   Кури голосно квокчуть – до спеки, купаються в пилюці і махають крилами – до негоди.

2.4. Визначення погоди за поведінкою птахів.

Життя птахів в значній мірі залежить від стану погоди. Вони прекрасні

“синоптики”. Існує думка, що зміни атмосферного тиску діють на пневматичні кістки птахів і вони завчасно реагують зміною своєї поведінки.   Зміна атмосферного тиску викликає подразнення барорецепторів, що закладені в кістках та інших органах птахів.  Є ще багато думок, що пояснюють високу чутливість птахів до змін атмосферного тиску, температури і вологості повітря. Проте факт залишається фактом – птахи уміють  “передбачати”  погоду.   Ось декілька  народних прикмет, що перевірені мною на практиці.

Ластівки літають високо - на гарну погоду, низько – до дощу.   

Якщо взимку горобці сидять на деревах чи будівлях тихесенько – буде сніг без вітру. А дружно цвірінькають – на відлигу, коли ж ховаються – на мороз або ж хуртовину.

         Взимку горобці, відчуваючи наближення сильних морозів, за  2-3- дні збирають пух та пір’я біля курників і утеплюють свої домівки.

         Сіра ворона перед гарною погодою жвава, проворна, голос у неї дзвінкий, чистий, а  перед дощем вона сидить на гілці чи десь на паркані настовбурчившись, опустивши крила і ліниво каркає.

         Влітку перед дощем тривожно репетують галки. І якщо вони згодом замовкають і ховаються, то слід чекати грози.  Взимку, коли галки збираються під вечір зграєю і галасують – то до потепління. Перед  морозом ворони й галки забираються на верхівки дерев. Коли ж сидять на нижніх гілках – буде вітер, сідають на  сніг – чекай відлиги.

          Перед негодою – дощами, буревіями, великими морозами птахи   їдять увечері довше. Вони, немов знають, що завтра буде важкий день і треба добре повечеряти. Зробивши столик – годівницю для птахів,  спостерігаючи за їх поведінкою, я помітила, що перед сильними морозами і хуртовиною синички звечора їдять довше, ніж звичайно, майже до настання темряви, бо наступного дня, коли лютує негода, вони сидять у схованках і не мають змоги поїсти.  

         Деяку інформацію про погоду я дізналася, спостерігаючи за поведінкою  жайворонка. Якщо він багато і довго співає, збережеться  ясна погода без опадів, якщо ж його  не чути з самого ранку  - буде дощ.

         Перед гарним днем всю ніч співає соловей,  а якщо дятел стукає дзьобом  в гарний день  - бути дощу.  Своїм криком віщує холод сова, а сорока  перед заметіллю дуже близько літає над житлом. Зозуля звичайно кує на хорошу погоду. 

2.5. Комахи і павуки – “бюро прогнозів”.

Комахи дуже чутливі до змін  погоди, особливо реагують на зміну вологості повітрі.  Одні  поспішають заховатися,  інші зовсім не вилізають із сховищ, треті -  намагаються їх зміцнити. Тому вражаюче різноманітні їх синоптичні здібності.

Про зміну погоди комахи дізнаються за змінами в навколишньому середовищі, які вони  вловлюють органами чуттів.   Зміни атмосферного тиску, сили і напряму вітру, температури і вологості повітря, поява різноманітних запахів -  усі ці фактори сприймаються нервовою системою комах і виявляються згодом певними реакціям  поведінки. Органам чуттів допомагають і інші пристосування: волоски, що вкривають тіло, трахеї і навіть крильця. У комах крильця дуже тоненькі, а повітря перед дощем стає вологим, крильця набрякають і тягнуть комах до землі, донизу. Зміну  вологості повітря вловлюють і волоски ссавців. Перед дощем пори волоска заповнюються вологою, він набрякає і видовжується. У суху погоду частина води випаровується і волосина стає коротшою На цьому ґрунтується принцип дії людської волосини в гігрометрі – приладі для визначення відносної вологості в повітрі.

Є комахи, які відчувають зміну погоди за електричним станом атмосфери. Цілковита розгадка здатності комах передбачати погоду - справа майбутнього. Загально відомо, що деякі комахи – бджоли, оси, польові мухи – орієнтуються в просторі за магнітним полем Землі. Ось деякі власні спостереження за поведінкою комах і їх здатністю передбачати погоду.

Якщо рано – вранці бджоли дружно гудуть – буде гарна погода. Та коли вони сидять у вулику і гудуть, буде дощ. Метелики – кропив’янки за кілька годин до негоди ховаються під сухі гілки, в дупла дереві сидять там до припинення грози. Мухи літом в ясну тиху погоду активно літають, перед дощем сильно гудуть. Якщо в приміщенні багато мух, що нерухомо сидять на стінах, – це вірна  прикмета дощової вітряної погоди. Пізно ввечері, коли все засипає  навкруги іноді довго чути дзвінку пісню зеленого цвіркуна. Він співає про те, що ранок буде тихим і сонячним, а мовчить – на дощ. Добре розбираються в зміні погоди мурашки. Вдень, у спеку, вони розширюють на верхівці мурашника вхідні отвори – для кращої вентиляції свого житла. У прохолодну, похмуру погоду входи до мурашника невеликі. Коли мурашки поспішно повертаються до свого житла і закладають входи – буде дощ.   Під час дощу вони сидять дома. Проте, коли колонія мурашок зголодніє, то інколи виходять на роботу і  в дощову погоду. Звісно, не в зливу.  Мухи перед негодою особливо докучливі. Комарі сильніше жалять на дощ, а перед самісінькім дощем ховаються в різні схованки і затихають.

 Павуки також прекрасні  “ прогнозисти”. Перед сухою і холодною погодою вони з подвоєною енергією плетуть павутину; не переносять вологи, і боячись роси, рідко виходять на полювання вранці. Якщо вранці  з’явився  павук, а роси немає  - це вірна ознака негоди, що наближається.  Є і інші прикмети, які мені вдалося помітити. Якщо павуки головні нитки своєї павутини роблять особливо довгими і розтягують їх широко, - довгий час буде стійка тепла гарна погода,  а якщо короткими – буде дощ.  Павуків і павутиння мало – до перемінної погоди. 

Жан  Анрі  Фабр так писав у своїй книзі “Життя комах”: “… вони роблять це точніше від барометра і помиляються рідше ніж на метеорологічній станції. ”

 2.6. Річкові синоптики.

Немало природних синоптиків і серед жителів річок, озер, морів. Спілкуючись з дідусем – рибалкою, я дізналася для себе багато корисної інформації.

Щука навесні, перед похолоданням не бере приманки і залягає на глибині річки чи озера. Сом  - ледар і лежень – випливає на поверхню річки перед самим дощем  і грозою. В’юн – риба придонна,  порпається в мулі, та перед самим дощем і грозою виходить на поверхню і починає кружляти.   Коли риба вистрибує з води, незабаром буде дощ.  А чому?  Перед дощем, відчуваючи зміну тиску  повітря, комахи опускаються вниз, літають над самісінькою водою, і риба вистрибує з води і ловить їх.

Блискучий прогнозист – жаба.  Відома така прикмета: жаби  розквакалися - бути дощу. Насправді встановлено, що дихальні органи цих земноводних дуже чутливі до зміни атмосферного тиску. Тому перед дощем вони квакають не так, як у суху погоду (не дзвінко, а хрипло,  натужливо). Не знаючи цього,  люди ледве почувши

“жаб’ячий концерт”, кажуть “ Буде дощ”. А насправді жаби вітають наближення ясного дня.  Отже, користуючись прикметами,  завжди потрібно   проявляти необхідну спостережливість.  

РОЗДІЛ ІІІ.

Особисті дослідження.

3.1. Медична п’явка – тварина-барометр.

Об’єкт дослідження: п’явка медична – представник  Типу Кільчаті  черви, Підтипу Пояскові, Класу П’явки, Ряду  Безхоботні.  Вона поширена по всій Південній Європі, в томі числі і в Україні.  Живе у водоймах зі стоячою або слабо проточною водою. Особливо любить водойми із глинистим дном. Довжина тіла – 10-12 см, при ширині – до 10мм, проте може мати й більші розміри. Забарвлення верхнього боку тіла змінюється залежно від середовища, але на спині завжди є дві поздовжні жовто-рожеві смуги.

Мета  дослідження: визначити залежність поведінки п’явки медичної від погодних умов.

Хід роботи: я відловила декілька п’явок з озера Прорва та розмістила їх в акваріум з водою. На протязі вересня спостерігала за поведінкою п’явок, знаючи що:

-         якщо погодні умови добрі  -  п’явка  перебуває на дні акваріуму;

-         перед дощем – присмоктується до скла ближче до поверхні води, іноді навіть трохи висувається з води;

-         перед грозою – п’явки неспокійні, багато плавають, присмоктуючись до стінки, намагаються вилізти з води.   21 вересня був дощ з грозою, п’явки в цей день перебували на поверхні води, присмоктувалися до скла над водою.  Два дні 13 та 18 було похмуро – п’явки на протязі дня перебували в товщі води, присмоктавшись до середини скла в акваріумі. В інші дні  п’явки були на  дні акваріуму, інколи піднімаючись на поверхню води.

Висновок: кільчасті черви, зокрема, п’явка медична, дуже чутливі до зміни                                          атмосферного тиску, тому вони спроможні прогнозувати погоду.

Після досліджень я повернула п’явки у водойму,  тому що їх  занесено до Червоної  Книги України. Скорочення чисельності цих  червів  відбулося внаслідок інтенсивного вилову та забруднення водойм.  

ВИСНОВКИ.

Останні роки  не спостерігається чітка закономірність фенологічних закономірностей.  І  погодні умови  характеризуються кліматичними відхиленнями від багаторічних середніх показників.   Простеживши уміння відчувати  рослинами і тваринами зміну погодних умов, можна скласти власні фенологічні спостереження і прогнозувати погоду. Народне  погодознавство  - справа корисна не тільки для нас але й для суспільства . Щоб навчитися передбачати погоду  по місцевим ознакам, не обов’язково спостерігати за нею все життя. Наукове розуміння взаємозв’язку між елементами і явищами погоди може замінити довгорічний досвід. Але для наукового розуміння явищ погоди потрібен  досвід , що виробляється не тільки часом а і ретельним навчанням, уважними систематичними спостереженнями. Тільки регулярні спостереження за змінами елементів погоди, за оптичними явищами в атмосфері, поведінкою птахів, рослин, ссавців і комах, своєчасний і ретельний аналіз побаченого, дають можливість вірно оцінити стан погоди і передбачити її.   

На протязі поточного року  я  вивчала місцеві природні умови, систематично вела спостереження за погодою, збирала народні прикмети про неї. Матеріали моїх спостережень використовуються на уроках географії, біології, фізики.  Завдяки їм школярі отримують корисні відомості і знання.   

  

          

Література.

1.    Акимушкин І.А. З вечора до ранку. –К. :Весна,1979.

2.    Астапенко П.Д. Ну и погода сейчас. - М.: Мысль,1977.

3.    Даринский А.В. Краеведение. - М.:Просвещение,1987.

4.    Заянчковский И.Ф. Живые барометры.-М.: Лесная промышленность,1977.

5.    Лошаков А.С. Птахи живуть на землі.- Д.:Промінь,1980.

6.    Мариковський П.М. Таємниці світу комах. – АА.: Кайнар, 1969.

7.    Никитенко К.П. – В погоню за облаками. – М.:Мысль,1976.

8.    Семакин Н.К. Внеклассная работа по географии. – М.: Просвещение, 1979.