Дослідницька робота під час екскурсій

Дослідницька робота під час проведення екскурсій та походів

Кременчук - 2017

Дослідницька робота під час проведення екскурсій та походів

Краєзнавча робота, - це перш за все дослідження. Різним видам дослідження необхідно навчити наших школярів. До таких видів досліджень відносяться: геологічні, гідрологічні, геоморфологічні, метеорологічні, ґрунтові, геоботанічні, зоогеографічні, фенологічні, дослідження ПТК, економіко-географічні, топонімічні. Зібраний матеріал систематизується та обробляється і використовується на уроках.

Коли вчитель відбирає краєзнавчий матеріал на урок, він повинен враховувати такі правила:

-      краєзнавчий матеріал повинен бути достовірним і науковим:

-      його необхідно привести у відповідність з навчальною програмою;

- цей матеріал повинен відповідати рівню загального розвитку, інтересам і віку школярів;

- у краєзнавчий матеріал необхідно закладати трудову участь школярів у збереженні краю;

- краєзнавчі об'єкти необхідно вивчати всебічно, з перспективою використання зібраного на уроках.

Краєзнавство в курсах шкільної географії

Вивчаючи курс "Рідний край", учні знайомляться з територією, де вони проживають, з її головними особливостями, знайомляться з характерними рисами природи (рельєфом, кліматом, водами, рослинністю, ґрунтами й іншими ресурсами). Велике значення має вивчення і характер використання людиною цих ресурсів.

У результаті вивчення курсу учні активніше вивчають свій край, збирають та роблять первинну обробку краєзнавчо-географічної інформації.

Курс "Загальної географії" - це перший початковий курс фізичної географії в школі, цілком будується на краєзнавчій основі. Головні, особливість цього курсу в тому, що в його зміст входить багато загальних географічних понять горизонт і сторони горизонту, план ; географічна карта, форми земної поверхні (низовина, височина, плоскогір'я, гори), погода і клімат, які необхідно засвоїти для підготовки вивчення країнознавчих курсів. Конкретне мислення, що розвинуте у школярів в 11 - 12 років, причина того, що більша частина цих понять сприймаються без достатнього розуміння їхньої суті.

Формування понять проходить значно легше, якщо учні мають відповідну уяву, одержану із знайомої їм дійсності, тобто - рідного краю.

У курсі, при вивченні деяких тем. таких як «План місцевості», «Гідросфера», «Літосфера» дасться матеріал, що отриманий при. спостереженнях і при виконанні практичних робіт учнями на місцевості. Окремі уроки по цих темах можна проводити безпосередньо на природі. Ці уроки можуть бути або з практичними завданнями, або без них.

Урок з практичними завданнями — це колії наприклад, знімається план місцевості, або вимірюється висота схилу. На уроці, де немає практичних завдань, учитель, наприклад, формує географічні поняття про оточуючі об'єкти свого краю.

Вивчаючи тему «Атмосфера» вчитель повинен приділяти максимум уваги систематичним спостереженням та їх аналіз). Коли учні спостерігають та узагальнюють дані про погоду, то їм значно легше засвоїти поняття даної теми і, працюючі:, вони будуть проявляти інтерес до географії.

При виконанні практичної роботи на місцевості по темі «Вивчення форм поверхні, характеру залягання гірських порід; ознайомлення з водами, їх використанням і охороною» учні знайомляться з поверхнею найближчих околиць школи. Щоб вивчення принесло бажаний результат, учитель повинен уважно вивчити район, де буде проводитись практична робота, щоб отримати найкращий результат від спостережень.

Для цілеспрямованого використання зібраних матеріалів та побаченого необхідно систематично звертати увагу на особливості і елементи форм поверхні при вивченні теми «Літосфера».

Знайомлячись з водами своєї місцевості особливу увагу необхідно звернути на охорону вод своєї місцевості і участь у цій роботі школярів. Отже, поняття, які вивчатимуться в темах «Літосфера» і «Гідросфера» будуть засвоюватися учнями глибоко на основі того, що все це вони вже бачили. Добре коли в школі є географічний кабінет або шкільний краєзнавчий музей з краєзнавчими стендами, що сприяють більш глибокому засвоєнню краєзнавчих знань.

Поняття про клімат і кліматоутворюючі чинники формуються на основі знань про погоду своєї місцевості, що отримують під час систематичних спостережень, що ведуться на шкільному географічному майданчику. Накопичення фактичного матеріалу дає можливість зрозуміти закономірності, що відбуваються в атмосферних явищах. Усе це допоможе учню визначати та давати характеристику різним типам погоди. спостереження учні фіксують не тільки у власних календарях погоди, а також ведуть загальношкільний календар. Результати безперервних спостережень, зібраних у школі за ряд років, дає можливість робити висновки про основні, характерні риси клімату рідного краю.

У зв'язку із реорганізацією АПК робота по спостереженню за погодою може бути однією з найбільш змістовних робіт. Цією роботою можна охопити велику кількість школярів і це буде така робота, яка принесе задоволення школярам і величезну допомогу працівникам сільського господарства.

Особливе місце в 6 класі належить вивченню розділу «План і  карта». Зміст цього розділу засвоюється на основі  практичних занять на місцевості і вправ із планом та картами свого краю. Заняття повинні будуватись так, щоб учні своєму місцевому матеріалі навчились орієнтуватись, знімати план місцевості і засвоювати умовні топографічні знаки реального оточення. Такі заняття сприяють розумінню умовних знаків, плану і карти. Отже, треба пам'ятати, що краєзнавчий матеріал - основа для географічного краєзнавства і головний посібник для здійснення краєзнавчого принципу у викладанні. Дійсно, знати рідний край можна лише тоді, коли «прив'язувати» всі об'єкти до «місця» і все це накладати на карту. Тільки по карті можна показати оточення свого краю і його внутрішнє різноманіття.

При вивченні теми «Сонячна система» необхідно навчити учнів відшукувати Полярну зірку і орієнтуватися за нею на місцевості. Необхідно також навчати школярів визначати і кут падіння сонячного проміння.

Виконання практичної роботи

«Спостереження за погодою і опрацювання зібраних матеріалів», що проводиться на місцевості, а завершується та систематизується дома і в школі, сприяє вивченню найбільш характерних ознак погоди рідного краю. Такі практичні роботи примушують учнів задуматися над такою складною темою, як «Атмосфера» і тим, до чого можуть призводити деякі несприятливі явний і процеси.

При вивченні теми «Взаємозв'язки компонентів природи» учні складають опис природного комплексу своєї місцевості. Велике зацікавлення вони проявляють, виконуючи цю практичну роботу на місцевості досліджуючи найбільш характерні компоненти - гірські породи, ґрунти, рослини і тварини. Знання особливостей свого природного комплексу дозволить учням значно легше засвоювати матеріал про інші.

У кінці курсу «Загальна географія» в розділі «Природа і населення своєї місцевості» іде узагальнення і систематизація знань про свій край. Тут необхідно звернути увагу на взаємодію природи і людини в рідному краї. Зосередження уваги на господарській діяльності людини в рідному краї буде сприяти не тільки економічному навчанню і вихованню, а також і екологічному.

Щоб учні отримували міцні знання про рідний край треба забезпечити школу найбільш актуальною краєзнавчою літературою та приладами для проведення досліджень.

Вивчення рідного краю можна проводити і самостійно в поза навчальний час.